Як зробити цікавим літній день у дитячому садку

Віддавайте перевагу малим формам організації діяльності дітей

Більшість літніх днів у дошкільному закладі діти перебувають на свіжому повітрі, зокрема на майданчику. Вихователі намагаються максимально цікаво й насичено організувати такі дні — проводять коротенькі заняття, різні спостереження, досліди з природними матеріалами, рухливі й дидактичні ігри тощо. А ще дають змогу дошкільникам грати в так звані халабудні ігри на килимку під деревами.

Хоча діти, як і в інші пори року, перебувають на майданчику разом, у літню пору пріоритет слід віддавати малим формам організації діяльності дітей. Для цього вихователю варто запастися такими матеріалами, як-от:

• · лупи — щоб діти самостійно наодинці чи в парі з товаришем могли спостерігати за мурашником, павучком чи іншою комашкою;
• · порожні фоторамки — щоб «спіймати» красу літнього дня, яку прагне зафіксувати дитина;
• · кольорові скельця — щоб дивуватися, як при погляді через таке скельце змінюється звичайна травинка, квітка чи комашка;
• · палички — для найрізноманітніших дій;
• · матеріали для халабуд — у яких так солодко на певний час відмежуватися від усього світу.

Плануйте день разом із дітьми

Улітку в кожної дитини має бути власний ритм, темп і час для отримання насолоди від проживання літнього дня в межах загальної організації життєдіяльності. Улітку ми можемо собі й дітям це дозволити. Тому залучайте дітей до планування літніх активностей та допомагайте втілювати заплановане.

Запропонуйте дітям зранку виконати вправу на моделювання «Плануємо свій день». Розкладіть на столі картки із зображенням різних видів дитячої діяльності. Відтак викладіть разом із дітьми із цих зображень розпорядок літнього дня. Обговоріть: Чому саме такі зображення ви обрали? Які зображення ви не обрали? Чому? Чи можна якесь зображення замінити іншим? Що корисного ви зробите для себе, а що для інших / для природи? Тощо. Протягом дня стежте, щоб діти дотримувалися складеного розпорядку.

Або ж разом із дітьми створіть групову карту-програму літнього дня: на ній зранку діти за допомогою символічних позначок можуть фіксувати свої плани на день, об’єкти для спостережень, а увечері за допомогою інших позначок відзначати, як склався день.

З’ясувати вподобання дітей щодо літнього відпочинку дасть змогу художньо-продуктивна діяльність, а саме створення колажу «Літній день моєї мрії». Запропонуйте дітям вирізати картинки із журналів або намалювати зображення самостійно. Відтак розмістити їх у формі колажу.

Організовуйте спостереження

Допоможіть дітям спробувати побачити й відчути красу літнього дня. Для цього щодня організовуйте спостереження за різними об’єктами довкілля.

Спостереження за метеликом Поспостерігайте з дітьми за метеликами. Зверніть їхню увагу на квіти: «Кого ви там бачите? Чому складно роздивитися метелика серед квіточок? (Він сам схожий на яскраву квітку й сидить тихенько й нерухомо.) Підійдемо ближче та розглянемо метелика. Що в нього є? (Крила великі, яскраві, прозорі, різнокольорові, а ще голова, лапи, тулуб.) Метелик такий тендітний. Якщо його спіймати, то випадково можна зламати лапку або зім’яти крильця. Тому ми будемо спостерігати за ним на відстані». Після спостереження запропонуйте дітям «перетворитися» на метеликів і політати, як вони. Також можна виготовити яскравих метеликів із різних матеріалів і прикрасити виробами майданчик.

Для того щоб спонукати дітей до самостійних спостережень, організуйте гру «Слідчі». Об’єднайте дітей у дві команди. Гравці однієї з команд уявляють себе слідчими. Кожен з учасників обирає об’єкт для спостереження й непомітно для інших спостерігає за ним. Відтак усі діти збираються кружка. Кожен зі слідчих за допомогою засобів пантомімічної виразності зображає об’єкт, за яким спостерігав. А учасники другої команди відгадують, що це за об’єкт.

Гра в пантоміми Поспостерігайте з дітьми за мурахами, а щоб закріпити отримані знання, організуйте гру в пантоміми. Передусім створіть ігрову ситуацію: «Чи бачили ви в лісі мурашник? Всередині нього день і ніч вирує життя. Ніхто з мурах не сидить без діла: хтось тягає голки для зміцнення житла, хтось готує обід, хтось виховує дітей. Щодня комахи збираються на галявинці і розповідають іншим, що вони робили. Уявімо себе мурахами і розіграємо один день із їхнього життя. Ці комахи не вміють розмовляти, тому будемо спілкуватися за допомогою жестів». Відтак діти розігрують різні ситуації із життя мурах за допомогою пантоміми.

Періодично влаштовуйте хвилинки-похвалинки, під час яких діти матимуть змогу поділитися з іншими своїми спостереженнями. Найактивніших дітей можна заохочувати відповідними нагородами — «медаль слідчого», знаки «пильне око», «чутливе вухо», «розвідник» тощо.

Спонукайте дітей до творчості

Літо — яскрава пора буяння кольорів, яку не можна прогавити. Тож запропонуйте дітям «збирати» літні кольори та свої враження від споглядання літньої краси у великий альбом, а, можливо, ще й у кошик. Для цього наприкінці дня пропонуйте дітям зображати свій день за допомогою різних видів художньо-продуктивної діяльності та збирати її результати в окремій папці.

Перш ніж діти почнуть творити, обговоріть із ними, що їм найбільше запам’яталося цього дня, що вразило, у який спосіб ці переживання можна виразити на папері.

Підтримуйте інтерес до альбому за допомогою ритуалу його щоденного розглядання. Так ви не лише допоможете дітям зберегти в пам’яті певні події, а й розвиватимете їхню спостережливість і увагу до дрібниць, якими так щедро сповнений кожен літній день.

Читайте з дітьми книжки

Важливо обов’язково знаходити час для читання-слухання книги. Добре, якщо це буде читання літературних творів протягом кількох днів по 10—15 хв щодня. Особливо цінними для цієї пори року є зворушливі оповідання про життя лісу, тварин, рослин, комах тощо. Зверніть увагу дошкільників на те, якими спостережливими треба бути, щоб побачити щось особливе в житті птахів, комах, дерев.

Поряд із читанням літературних творів, заохочуйте дітей складати свої розповіді на основі спостережень за об’єк­тами довкілля. Наприклад, створіть разом із дітьми ілюстровану книжку «Велике життя маленької комашки». Запропонуйте дітям об’єднатися в пари та поспос­терігати за різними комахами, як-от: мурахами, метеликами, жуками-сонечками, бджолами тощо. Відтак нехай вони складуть коротку розповідь про життя об’єктів спостереження та доповнять її ілюстраціями. Окрім розповідей дітей, у книжку можна додати приклади загадок, віршів та уривки з оповідань про комах.

Досліджуйте з дітьми довкілля

Змістом літнього дня може стати цікава й захоплива дослідницько-експериментальна діяльність, за результатами якої діти неодноразово разом із педагогом вигукуватимуть «Еврика!».

Розпочати такий день радимо вправою на включення, під час якої можна запропонувати дітям знайти щось незвичайне у звичайних речах. Перевірити спостережливість дошкільників дасть змогу вправа «Еврика». Вихователь показує такі зображення: калюжа, бабка, дзеркало, вертоліт, кульбаба, риб’ячі плавники, ласти, парашут, слон, пилосос, риб’яча луска, черепиця. Діти мають утворити пари зображень, які схожі між собою та пояснити свій вибір.

Неодмінно долучіть дошкільників до гри-моделювання «Творці», щоб вони попрактикувалися у створенні нового із запропонованих матеріалів. Запропонуйте дітям набір матеріалів — шматочки тканини, мотузки, палички, частини зламаних іграшок тощо. Діти мають об’єднатися в команди та домовитись, що вони можуть створити із запропонованих матеріалів. Діяти потрібно за певним алгоритмом: запропонувати ідею; визначити, що потрібно для її втілення; розподілити обов’язки; вигадати назву виробу; створити виріб і презентувати його, зокрема розповісти, як його можна використовувати в житті. Головна умова гри: потрібно задіяти всі запропоновані матеріали.

Також у день дослідницько-експериментальної діяльності важливо організовувати для дітей цікаві й пізнавальні досліди, а також давати їм змогу експериментувати та виявляти свої творчі здібності.

Які осередки створити на ігровому майданчику влітку

Хатинка творчості

Оберіть для хатинки творчості павільйон або альтанку, які добре провітрюються. Прикрасьте її тематичними малюнками, що створюватимуть творчу атмосферу. Якщо є змога, розмістіть тут репродукції картин на літню тематику та змінюйте їх один-два рази на місяць. Усередині хатинки творчості поставте стіл зі стільцями, мольберти, лаву тощо. Також поставте невелику поличку, на якій розкладіть матеріали для художньої діяльності дітей — папір, олівці, ножиці, клей, пластилін тощо.

Використовуйте хатинку творчості для організації самостійної художньої діяльності дітей. Спочатку розкажіть їм, що це за місце і яких правил слід дотримувати. Також ознайомте дітей з наявними матеріалами для творчості та нагадайте основні прийоми роботи з ними. Відтак надайте дітям змогу самостійно обрати собі вид творчої діяльності. Наприкінці дня влаштовуйте біля хатинки творчості виставку дитячих робіт.

Лабораторія

Для того щоб спонукати дітей до експериментально-дослідницької діяльності, облаштуйте на майданчику літню лабораторію. Це може бути як окрема веранда, так і розміщені в затінку стіл для експериментів і поличка для матеріалів. Підготуйте для лабораторії ємкості різного об’єму, лупу, набори пінцетів, мірних ложок тощо. Добирайте обладнання відповідно до віку та вмінь дітей. Також не забувайте, що всі матеріали мають бути безпечними для здоров’я дітей. Окремо підготуйте картки з елементарними дослідами, які діти проводитимуть у літній лабораторії. Це можуть бути різні досліди з водою, повітрям, ґрунтом тощо. Також підготуйте приклади дослідницьких завдань: дослідити будову жолудя, скласти план мурашиної доріжки, знайти дерево з найбільшим листям тощо.

Організовуйте роботу дітей у лабораторії підгрупами по три — п’ять осіб. Обов’язково, перед тим як діти почнуть працювати, нагадайте їм правила поводження в лабораторії. Коли діти оберуть, що досліджувати, запропонуйте їм висловити припущення, який результат вони отримають. Відтак дайте дітям змогу працювати самостійно та перевірити власні припущення.

Літня фотостудія

Літо — час відпусток і яскравих фото. Створіть у дитячому садку ігрову фотостудію, де діти матимуть змогу пограти у фотографів, а також зробити фото разом з батьками. Для літньої фотостудії оберіть один з мальовничих куточків дитячого садка. Підготуйте атрибути для фотосесій — капелюшки, маски, перуки, елементи одягу тощо. Атрибути бажано змінювати чи оновлювати один-два рази на місяць, щоб зробити фотостудію поліфункціональною. Також розмістіть тут рамки для фото та іграшкову фотокамеру.

Пропонуйте дітям літню фотозону як місце для організації сюжетно-рольових ігор. За допомогою рамок для фото навчайте дітей обирати ракурс зйомки, сюжет тощо. Для цього використовуйте прийом «жива фотографія», коли діти мають дивитися на об’єкт крізь рамку й уявляти, як він виглядатиме на фото. Заохочуйте батьків вихованців робити разом з дітьми цікаві фото в літній фотостудії. Відтак наприкінці місяця влаштуйте онлайн-фотовиставку або конкурс на найвеселіше фото в літній фотостудії.

Комашина галявина

Для того щоб спостерігати з дітьми за життям комах улітку, облаштуйте на території дитячого садка комашину галявину. Найліпше її зробити за межами ігрових майданчиків. Обстежте місце майбутньої галявини та позначте за допомогою знаків об’єкти для спостережень: мурашник, квітки, пень тощо. Також будуть доречними таблички з видами комах, які діти зможуть тут побачити. Щоб привабити комах на галявину, розмістіть на ній кашпо з квітами та створіть коробочки-приманки з цукром або солодкою водою. Якщо є змога, облаштуйте «готель для комах» — багатошарову конструкцію з деревини, трісок, каміння, сіна тощо.

Використовуйте комашину галявину, щоб разом з дітьми спостерігати за життям комах і за іншими об’єктами природного довкілля: квітами, травами, деревами тощо. Навчайте дітей під час спостережень помічати, як життя комах пов’язане з рослинами, встановлювати елементарні причиново-наслідкові зв’язки, порівнювати, аналізувати тощо.

Екологічний патруль

Основи природовідповідної поведінки допоможе сформувати осередок екологічного патруля. Розмістіть у ньому схему екологічної стежки дитячого садка, а також набори природоохоронних знаків, наприклад: «Викидати сміття заборонено», «Не можна чіпати мурах», «Рвати квіти заборонено», «Не можна ловити метеликів», «Не можна руйнувати мурашники» тощо.

Під час прогулянок організовуйте разом з дітьми екологічні рейди, навчайте їх стежити за порядком та оцінювати екологічну обстановку на території дитячого садка, виявляти порушників тощо. Використовуйте осередок як старт для прогулянок екологічною стежиною, проводьте тут дидактичні ігри екологічної спрямованості, настановні бесіди перед екологічними рейдами тощо. Під час такої діяльності діти опановуватимуть елементарні навички екологічно грамотної та безпечної поведінки та вчитимуться дбати про природне довкілля.

 

 

Як діяти в разі форс-мажорів під час літніх прогулянок

Дитина перегрілася

Перегрітися на сонці небезпечно для будь-кого, а особливо — для дітей. До того ж що молодша дитина, то вищий ризик перегріву. Це можливо, навіть якщо прогулянка відбувається не в розпал дня, діти гуляють під розсіяними сонячними променями та вдягнені у відповідний одяг.

Як діяти. Якщо під час прогулянки ви помітили, що дитина раптово стала млявою, сідає в тінь, відмовляється грати, то:

• · відведіть її в затінок або прохолодне місце;
• · прикладіть до тіла прохолодний, вологий компрес;
• · одразу напоїть водою й продовжуйте це роботи кожні 10—15 хв.

Надалі постійно спостерігайте за дитиною й у разі прояву нових, серйозніших симптомів негайно викликайте швидку.

Дитина відмовляється від водних процедур

Вода загартовує організм, зміцнює нервову систему. Той, хто дружить з водою, має істотно менші шанси захворіти. Утім, не всім дітям подобаються водні процедури й не всі діти радіють, коли на них потрапляють бризки.

Як діяти. Найперше — знайдіть спосіб зацікавити дитину водою. Наприклад, запропонуйте пограти із мінібасейном: запустити паперовий кораблик, набрати у відерце води й розлити по дрібніших ємностях. Згодом перейдіть на «вищий рівень» — попросіть дістати з дна камінці: спершу руками, а потім, якщо вона погодиться, ногами. Не тисніть на дитину, дійте обережно, поступово збільшуючи її контакт з водою.

Дитина не бажає долучатися до колективних ігор

Відмовитися від гри дитина може з різних причин: пригнічений емоційний стан, погане самопочуття, не подобається гра, конфлікт з іншими дітьми тощо. Не наполягайте на тому, щоб дитина включалася в гру, але й не лишайте її на самоті.

Як діяти. Якщо ви впевнені, що зі здоров’ям дитини все добре, то:

• · обережно з’ясуйте причину, чому вона тримається осторонь;
• · спонукайте поспостерігати за іншими дітьми — є чимало рухливих ігор, у які можна вплести роль спостерігача, як-от «Раз, два, три — завмри»;
• · запропонуйте вигадати власну гру й запросити до неї інших дітей;
• · організуйте вільну гру, у якій кожен зможе проявитися в комфортний для себе спосіб.

Дитина забруднилася — батьки скаржаться

Влітку діти багато часу перебувають на вулиці, мають активності з водою, піском, проводять досліди, займаються творчістю — усе це неминуче приводить до забруднень і… скарг з боку батьків.

Як діяти. Аби не доводити ситуацію до конфлікту, дійте на випередження:

• · ознайомте батьків із активностями, які запланували для вихованців на літо, і поп­редь­те про можливі забруднення;
• · запропонуйте принести змінний одяг, аби діти не йшли додому в брудному;
• · не виправдовуйтеся, а спробуйте пояснити батькам, що бруднитися корисно як для фізичного, так і для психологічного здоров’я дітей;
• · підготуйте невеликий фотозвіт, у якому закарбуйте емоції дітей під час літніх прогулянок.

 

 

ПАМ’ЯТКА

 «ЯК НАВЧИТИ ДИТИНУ БЕЗПЕЧНОЇ  ПОВЕДІНКИ БЕЗ ЗАЛЯКУВАНЬ ТА ОБМЕЖЕНЬ»

 

 Усі діти – дослідники. Вони бачать довкола чимало пригод. Ми ж, дорослі, хвилюємося через потенційні небезпеки, на які діти можуть наразитися в побуті, на дорозі й навіть у пісочниці. А в нинішніх умовах маємо ще й ризик будь-де натрапити на вибухонебезпечні предмети. Утім, це не привід до підліткового віку не випускати дитину з дому. Тактика залякування – теж не найліпший шлях. Скористайтеся порадами, щоб навчити дітей безпечної поведінки. І це дасть змогу звести до мінімуму ймовірні загрози.

Почніть із себе

Навчіть дитину відрізняти безпечні ситуації від небезпечних і перегляньте свої заборони. Якщо ваших «Ні!», «Не можна», «Забороняю» буде надто багато, дитина ігноруватиме їх, не розбираючи. Підкріплюйте свої правила діями: так само не переходьте дорогу на червоне світло, не нехтуйте безпекою в побуті чи авто тощо.

Підкріплюйте слова ілюстраціями

Знайдіть в інтернеті або книжках картинки із зображенням дітей, що порушують правила безпеки. Розгляньте їх і обговоріть з дитиною, що не так, як зробити правильно. Запропонуйте дитині самостійно сформулювати правило.

Хваліть і заохочуйте дитину

Коли дитина без нагадувань діє правильно з погляду власної безпеки, акцентуйте на цьому її увагу. Скажіть: «Я звернула увагу, що ти поглянув наліво, потім – на право, перш ніж перейти дорогу. Молодець!»

Спонукайте дитину обмірковувати свої дії

Коли вважаєте ситуацію небезпечною, замість того, щоб описувати дитині жахливі наслідки, ліпше поцікавтеся в неї, як слід діяти, щоб уникнути загрози. Тобто замість «Тут слизько – ти впадеш» запитайте: «Як пройти тут, щоб не послизнутися?». Нехай дитина висловить свою думку, а ви за потреби її під корегуйте.

Пояснюйте, у чому небезпека

Фраза н кшталт «Не роби цього, бо це – небезпечно» для дитини не більше, ніж просто слова. Тому будь-які заборони чи обмеження обов’язково обґрунтовуйте. Наприклад: «Тут небезпечно переходити дорогу, тому що водій, що виїжджає з-за рогу, може тебе не помітити».

Обговорюйте з дитиною ваші почуття

Якщо дитина опирається правилам, озвучте її почуття: «Я розумію, що тобі нудно й ти хочеш гратися поряд зі мною». При цьому опишіть, що відчуваєте ви самі: «Та я боюся, що ти можеш обпектися поряд із гарячою плитою».

Дотримуйтеся правила «одного попередження»

Коли бачите, що поведінка дитини може бути небезпечною, зробіть їй зауваження, попередьте про небезпеку. Якщо це не подіє, вдайтеся до суворих заходів – забороніть продовжувати ту чи ту справу. Але обов’язково обґрунтуйте свої дії й нагадайте про попередження.

Використовуйте ігровий компонент

Для того щоб закріпити різні правила, залучайте дитину до сюжетно-рольових ігор. Розігруйте ситуації, у яких вона має вигадати безпечний спосіб дії. Гра стане в пригоді й тоді, коли певна ситуація виникла в реальному житті. Наприклад, ідучи з маленьким «поспішайком» вздовж проїжджої частини, пограйте в гру «Рухайся – завмри!».

Будьте послідовними

Домовтеся з усіма членами родини транслювати дитині ті самі правила. Не допускайте, щоб із мамою вона боялася навіть глянути в бік високої гірки, а на прогулянці з татом – спускалася з неї вниз головою. Якщо ця гірка для три річки ще зависока, просто оминайте її.

Шановні батьки! Що трапиться, якщо заборон і залякувань буде забагато? Ви втратите свій авторитет. Дитина ігноруватиме ваші правила, адже на практиці із часом переконається, що деякі з небезпек малоймовірні. Дитина прийме те, що ви говорите, але виросте із переконанням, що у світі її всюди підстерігатимуть смертельні небезпеки. Тож у прагненні убезпечити дитину від усього, не передайте куті меду.

 

         «Чарівний світ математики. 

                    Палички Кюїзенера як засіб інтелектуального розвитку дітей»

     Всі діти за своєю природою допитливі. Кожен з них – допитливий дослідник. Одна з найважливіших завдань виховання маленької дитини-розвиток її розумових здібностей, формування розумових умінь, що дозволяють освоювати нове. Для вирішення цього важливого завдання я в своїй практиці застосовую такий дидактичний матеріал як «Палички Д. Кюїзенра». Що ж таке палички Кюїзенера?
        Це дидактичний матеріал, який придумав математик з Бельгії вчитель початкової школи Джордж Кюїзенера (1891-1976). Він розробив унівесальний дидактичний матеріал для розвитку у дітей математичних здібностей. У 1952 році опублікував книгу "Числа і кольору", присвячену своєму посібнику. Палички Кюїзенера – це рахункові палички, які ще називають «числа в кольорі», кольоровими паличками, кольоровими числами, кольоровими лінієчками. Ця методика універсальна. Її застосування не суперечить ніяким іншим методиками, а тому вона може бути використана як окремо, так і в поєднанні з іншими методиками, доповнюючи їх.
                                                         Чому можна навчити дитину
      Набір Кюїзенера використовується для того, щоб розвинути у дитини інтерес до математики в ігровій формі в домашніх умовах, це головна мета. Логічні з ним сподобаються допитливим малюкам. Навчання математики в ігровій формі з набором Кюїзенера ґрунтується на принципі наочності. Якщо дитина бачить предмет і навіть може його обмацати, йому значно простіше буде зрозуміти лічильну науку. Батькам теж буде легше пояснювати малюкові математику за допомогою наочних дидактичних посібників.               Характеристики паличок Кюїзенера, які запам'ятовує і розрізняє дитина:
·    колір;
·    поняття числового значення;
·     довжина.
    Основне завдання набору Кюїзенера – допомогти дитині знайомитися з математикою. Однак, з його допомогою малюк зможе освоїти значно більше. Він зможе навчитися:
o складати кольорові цифри і букви, при цьому зіставляючи символи з поняттями;
o розрізняти, як розташовані предмети в просторі (попереду і ззаду, справа і зліва, між, середній, знизу і зверху);
o математичних понять (число, цифра, фігура, більше і менше, порівну і т.п.);
o базовим математичним навичкам: додавання і віднімання;
o розбирати числа на складові;
o розуміти, що така кількість, як співвідносяться числа і цифри;
o визначати попереднє і наступне числа для поточного в межах першого десятка.
                                               Кольорові рахункові палички Кюїзенера –
                                             характеристика розвиваючого матеріалу
     Комплект складається з пластмасових призм 10 різних кольорів і форм. Найменша призма має довжину 10мм, є кубиком. До складу комплекту входять:
o    біла - число 1 – 25 штук,
o    рожева - число 2 – 20 штук,
o    блакитна - число 3 – 16 штук,
o    червона - число 4 –12 штук,
o    жовта - число 5 – 10 штук,
o    фіолетова - число 6 – 9 штук,
o    чорна - число 7 – 8 штук,
o    бордова - число 8 – 7 штук,
o    синя - число 9 – 5 штук,
o    помаранчева - число 10 – 4 штук.
Вибір кольору має на меті полегшити використання комплекту:
o    палички 2, 4, 8 утворюють "червону сім'ю" – це числа кратні 2
o    3,6,9 "синю сім'ю" – числа кратні 3
o    "сімейство жовтих" складають 5 і 10 – кратні 5.
   Підбір паличок в одне "сімейство" (клас) відбувається не випадково. Він пов'язаний з певним співвідношенням їх за величиною. Кубик білого кольору ("сімейство білих") ціле число раз закладається по довжині будь-палички, а число 7 позначено чорним кольором, утворюючи окреме "сімейство". У кожному з наборів діє правило: чим більше довжина палички, тим більше значення того числа, яке вона виражає. Кожна паличка – це число, виражене кольором і величиною. У комплекті є набір цифр, відповідних колірній гамі паличок і позначають число. Палички можна пропонувати дітям з трьох років для виконання найбільш простих вправ. Вони можуть використовуватися в другій молодшій, середній, старшій і підготовчій групах дитячого саду. Вправлятися з паличками діти можуть індивідуально або по кілька осіб, невеликими підгрупами. Можлива і фронтальна робота з усіма дітьми. Всі вправи проводяться в ігровій формі. Для досягнення найкращого результату заняття з паличками рекомендується проводити систематично.
                                                                     Етапи навчання:
o   На першому етапі палички використовуються просто як ігровий матеріал. Діти грають з ними, як зі звичайними кубиками і паличками, створюють різні конфігурації. Їх залучають конкретні образи, а також якісні характеристики матеріалу - колір, розмір, форма (вік 3-5 років).
o   На другому етапі палички вже виступають як посібник для маленьких математиків, де діти вчаться осягати закони загадкового світу чисел і інших математичних понять (вік 5-7 років)
                    Ігри та заняття з дітьми 5-7 років з кольоровими паличками
Гра «Зроби фігуру»
Мета: закріплювати вміння дітей складати геометричні фігури з паличок; назви геометричних фігур (трикутник, ромб, прямокутник, трапеція, чотирикутник); розрізняти кількісний і порядковий рахунок, правильно відповідати на питання: скільки, який за рахунком?
Матеріал:  кольорові рахункові палички: 5 блакитних, 9 червоних, 1 жовта.
Опис: запитання і завдання
- Відрахуйте три червоні палички і зробіть з них трикутник.
- Відрахуйте чотири червоні палички і зробіть з них чотирикутник.
- З чотирьох паличок блакитного кольору зробіть ромб.
- З інших паличок зробіть трапецію.
- Скільки всього фігур?
- Який за рахунком прямокутник?
- Як можна назвати одним словом ромб, трапецію, прямокутник?
- Назвіть четверту фігуру. Назвіть першу фігуру.
- Яке число позначає блакитний колір?
- З яких паличок полягає трапеція? Які вони по довжині?
    Ознайомлення з "кольоровими числами"
Число 1.
Сьогодні ми дізнаємося один секрет, секрет цих чарівних паличок. Кожна паличка позначає число. Знайдіть в наборі найкоротшу паличку. Якого вона кольору? Назвіть найменше число. Як ви думаєте, яке число позначає біла паличка? Чому?
Число 2.
У Соломії 1олівець, а їй треба 2. Що зробить Соломія? (Візьме ще 1, стане 2). Як отримати число 2? (до 1 додати 1).
Як отримати число 2? (До палички 1 покладіть паличку 1). Знайдіть в наборі таку паличку, яка по довжині буде як 2 палички 1. Якого кольору ця паличка? (Рожева). Яке число позначає рожева паличка? Чому?
                                                           Завдання на основі вимірювання
Це дуже важливий етап занять. Приклади завдань на вимір, які ви можете ставити перед дитиною:
1. Сховайте паличку червоного кольору. Скажіть дитині, що та, яку ви приховали, довше блакитної, але коротша помаранчевої. Вона спробує здогадатися, яка захована.
2. Різними паличками вимірюйте невеликі предмети, що знаходяться в ігровій кімнаті. Нехай малюк знайде речі, рівні довжині, наприклад, помаранчевої палички.
3. Побудуйте доріжку, пропускаючи ділянки різного розміру. Дитина заповнить їх відповідними паличками.
4.   Порівнюйте предмети і палички по кілька штук відразу, опрацьовуючи поняття «більше», «менше», «коротше», «довше».

         Склад числа з двох менших.

Склад числа 7
- Знайдіть в наборі паличку 7. Якого вона кольору?
- Знайдіть в наборі 2 таких палички, щоб по довжині вони разом були такі ж, як паличка 7. Доведіть. З яких чисел складається число 7? (Розглянути всі варіанти). Складання числового будиночка.
Підбиття підсумку: –З яких чисел складається число 7? (7 складається з 3і 4, якщо відняти 4, то залишиться .... 7 складається з 5 і 2, якщо відняти 5, то залишиться). Всі варіанти вирішення прикладу прописуються на дошці.
    Д/гра  "Потяг"
Склади потяг від найкоротшою до найдовшої палички. Скільки всього вагонів? Яким по порядку стоїть блакитний вагон? Вагон якого кольору варто поставити четвертим? Який за кольором вагон розміщений між білим і голубим? Який він по порядку?
   Логічні завдання
Хороший варіант – «Загадки». Змоделюйте дитині ситуацію: потяг складається з трьох вагонів. Жовтий колір знаходиться посередині. Рожевий вагончик – не перший в складі. Малюк спробує розібратися, в якій послідовності розставити палички, щоб відповідати умовам цього твердження. По ходу ускладнюйте ігрове завдання логічного блоку, ставлячи додаткові запитання:
1. Скільки в кожному вагоні пасажирів?
2.  А всього в потязі?
3.  Є три вагони. Разом вони такі ж по довжині, як помаранчева паличка. Які їх кольори?
4. Є три однакових вагона. По довжині вони відповідають блакитній та синій паличці. Якого вони кольору?
         Завдання з паличками Кюїзенера на об'ємне мислення
Такі завдання допоможуть дитині розкритися з творчої сторони, стати більш самостійною. Є різні рівні складності, від складання різних сходів для опрацювання рахунку і арифметичних дій, до складання складних об'ємних фігур, художніх творів –  казок і оповідань. Особливо ефективні такі заняття з дітьми в групах, але і вдома батьки можуть відмінно і з користю розважати свого малюка.
Наприклад: «складання фігур»
   Спочатку малюйте на аркуші паперу в клітинку який-небудь предмет схематично, всередині розкресліть на смужки, які потрібно туди вкласти, підпишіть їх числа. Нехай дитина складе з паличок загадану вами фігуру на папері. Потім ускладнюйте завдання. Розкресліть фігуру всередині, але числа вже не ставте. Нехай малюк повторить завдання. Останній етап – найскладніший. Малюйте тільки контури фігури. Нехай дитина заповнює її паличками на свій розсуд, але не виходить за межі.
    Після того, як малюк виконає складання фігур на папері, попросіть його зробити це на площині. Нехай складає, що хоче, або те, що ви загадаєте: будиночок, квіточку, дерево. Найскладніший етап для дітей – складання об'ємних тривимірних фігур. Палички Кюїзенера в цьому випадку виступають, як конструктор. З них можна складати тварин, побудувати будиночки, машини і, навіть, побудувати цілий сюжет.
 
    Ігрових вправ дуже багато. Це лише кілька прикладів з них. Хоча палички Кюїзенера призначені безпосередньо для навчання математики та пояснення математичних концепцій, вони надають додаткове позитивний вплив на дитину: розвивають дрібну моторику пальців, просторове і зорове сприйняття, комбінаторні і конструктивні здібності. Палички Кюїзенера прості і зрозумілі, роботу з ними малюки сприймають як гру, отримують позитивні емоції.
 
 
 

 

                    РОЗВИТОК МОВЛЕННЄВОЇ ТВОРЧОСТІ ДІТЕЙ

                                  У ПРОЦЕСІ РОБОТИ З КАЗКО

Розвиток зв'язного мовлення дітей дошкільного віку є одним із завдань процесу на­вчання. Метою мовленнєвого розвитку випускника дошкільного закладу є сформована комунікативна компетенція.

Мовленнєвий розвиток дитини є головним інструментом, за допомогою якого вона встановлює контакт із довкіллям і завдяки якому відбува­ється її соціалізація. Мовленнєва компетенція є однією з провідних базових характе­ристик особистості, що формується на етапі дошкільного дитинства. Саме тому слід звертати значну увагу на розвиток мовлення дітей дошкільного віку у навчальному закладі.

Чотирирічні діти, які спілкуються вдома українською мовою, мають чималий словни­ковий запас, певною мірою володіють мов­ними та граматичними навичками. Якість во­лодіння рідною мовою залежить від багатьох чинників.

Основними серед них є:

·  Рівень культури того мовного середови­ща, в якому перебуває дитина.

·   Увага, яку приділяють батьки розвитку мовлення дитини.

·    

Загальний розвиток малюка.

У роботі з дітьми рекомендується широко використовувати усну народну творчість, дитячий фольклор, вірші та опо­відання українських письменників. Усе це є невичерпним джерелом розвитку мов­лення, збагачення словникового запасу і водночас сприяє формуванню загальної культури дитини, прищеплює почуття лю­бові до рідної мови, поваги до українського народу, його традицій, звичаїв. Викорис­тання фольклорних матеріалів, народних традицій сприяє вихованню доброти, чуй­ності, лагідності, чемності.

Спілкуючись із дітьми, треба проявляти зацікавленість до всього, чого навчають малят у дитячому садку, під­тримувати, заохочувати, виховувати любов до українського слова. Робота над розвитком мовлення дітей багатогранна. Вона перед­бачає удосконалення вимови, збагачення й активізацію словникового запасу, розвиток граматичних умінь, а також умінь спілкуван­ня між собою (ведення діалогу), зв'язно, по­слідовно розповідати про побачене, почуте. Вихователю слід виявляти інтерес до розпо­відей дітей, заохочувати до них. Уміння роз­повідати приносить велике задоволення ди­тині, покращує її настрій, зміцнює віру в свої сили. Діти люблять слухати розповіді не тіль­ки вихователя, а й своїх однолітків. Практика підтверджує, що дітей-розповідачів завжди поважають їхні товариші.

Навчити дітей розповідати — важливе завдання як вихователів дошкільного закладу. Уміння зв'язно і послі­довно розповідати відіграватиме неабияку роль у шкільному навчанні. Лише в результа­ті систематичного, планомірного навчання та вправляння діти зможуть навчитися гарно розповідати.

П'ятирічні діти мають розповідати з допо­могою вихователя відомі їм казки та оповідан­ня, вчитися розказувати про те, що їх ціка­вить.

А шестирічні діти повинні свідомо пе­редавати зміст літературного твору на осно­ві запитань вихователя; самостійно складати зв'язні розповіді про події з життя у дитячому садку і вдома, про те, що зображено на ма­люнку, вживаючи при цьому правильну гра­матичну форму слів; вчитися відповідати на запитання дорослих коротко і докладно.

Важливим завданням для розвитку мовлен­нєвої творчості дітей є вміння переказувати. У старшій групі діти переказують відомі їм казки та коротенькі оповідання. Твори для переказів мають бути нескладними, з цікавим змістом, написані образно і зрозумілою дітям мовою.

Дуже добре і легко переказують діти на­родні казки про тварин. Казка захоплює їх своєю художньою мовою, дієвістю, повто­ренням висловів, пісеньками («Колобок». «Ру­кавичка», «Коза-Дереза» тощо)

Які вимоги ставляться до переказу?

Дитина повинна переказувати зміст твору, не пропускаючи суттєвих деталей, правильно розуміти значення провідної ідеї.

Вибираючи художні твори для дошкільнят, спочатку слід звертати увагу на ті казки, які ви можете не читати, а переповідати дітям. Це дасть змогу бачити очі дітей, їхню реакцію на вашу розповідь. Не переривайте свій пере­каз перекладом чи поясненням, не порушуйте цілісне сприймання твору.

Розповівши чи прочитавши казку, слід ста­вити заздалегідь продумані запитання, щоб з'ясувати, чи зрозуміла дитина зміст твору. Стежте за мовою малюків, за правильністю побудови речень, за тим, щоб вони не пропускали чогось важливого.

Діти старшого дошкільного віку прагнуть самі придумати оповідання чи казку. У них досить розвинена творча уява, є певний жит­тєвий досвід і вміння зв'язно висловлювати свої думки. Самостійне придумування казок сприяє розвитку творчих здібностей, що є од­ним із важливих завдань виховання дошкіль­нят. Підготовча робота до таких самостійних розповідей проводиться із чотирирічного віку. Тема казки має бути близькою дітям, пов'язаною з їхніми інтересами, захоплювати їх. Лише за цієї умови активно працює творча думка дітей, вони пригадують різні події і си­туації з власного життя, комбінують їх. У про­цесі цієї роботи розвивається мова. Щоб дити­ні було легше складати казку чи оповідання, дорослому слід підказати різні варіанти роз­витку подій у їхніх казках. Наприклад, пропо­нуючи дитині тему «По гриби, по ягоди», слід зазначити, хто пішов до лісу, для чого пішов, що трапилось, кого зустріла дівчинка, як зна­йшла дорогу додому — може, їй хтось до­поміг? Ефективно для розвитку фантазії придумувати закінчення до казки.

Для створення казки потрібно не тільки вміти визначати ті завдання, що постають перед персонажами у нових умовах, а й бачити шляхи їх вирішення. Рівень знань вихователя щодо прийомів та методів творчої діяльності теж має бути досить високим.

Готуючись до «перетворення» казки (тоб­то створення нової), виконайте такі завдання: виберіть будь-яку казку і пригадайте, які риси героїв подобаються, а які ні і чому. Визначте, які вчинки героїв ви вважаєте гідними наслі­дування, а які ні. А тепер спробуйте поміняти місцями позитивних та негативних персона­жів або уявіть якісь зовсім незвичайні ситуації для сюжету тієї казки, що ви створюєте. До цієї серйозної роботи можна долучити членів ро­дини чи друзів.

Створювати казку — це цікава справа для всіх!

 

                          Активізація словника за допомогою  дидактичних ігор

                                                           (рекомендації)

В активному словнику чотирирічних дітей може бути ДО 2000 слів. У другій молодшій гру­пі у словник малюків уводять слова, що озна­чають якості та властивості предметів (те­плий, холодний, м'який, великий, металевий, скляний), форму (круглий, довгий), величину (великий, трохи менший), дію (возити, носити, читати, спати), а також узагальнюючі слова (іграшки, меблі, посуд), колір (синій, білий).

Основним методом словникової роботи є дидактичні ігри з іграшками, картинками, предметами та словесні дидактичні ігри «Ча­рівний мішечок», «Що це?», «Що змінилось?», «Відгадай, що заховали», «Погодуємо ляль­ку», «Покладемо ляльку спати», «Лялька іде на прогулянку», «Обладнаємо ляльці кімна­ту», «Купання ляльки», «Назви одним словом», «Що росте на городі, а що — в саду», «Скажи навпаки», «Назви, який?». Для закріплення й активації словника використовуються за­гадки.

Щодня слухаючи дітей, переконуєш­ся, що основи активного словника людини формуються не «потім», не «колись», а зараз, у комплексі з іншими розумовими здібнос­тями. Більше того, цей словник — фундамент розвитку дитини. Мислення без мови не роз­винеться далеко.

Загальновідомо, що чим вища рухова ак­тивність дитини, тим інтенсивніше розвива­ється її мова.

Мова — один із основних елементів у рухових вправах. Ритм віршів сприяє роз­витку координації, загальної і тонкої мото­рики. За допомогою віршів виробляються правильний темп мовлення, дихання. Про­цес рухової активності відбувається за участю мови. Чому людина починає використовувати жести, коли не може пригадати слово? Чому дитина, зосереджено зайнята письмом, ма­люванням, допомагає собі, невимушено ви­сунувши язика? Ці процеси взаємопов'язані. Розвиваючи дрібну моторику пальців рук і загальну моторику дитини, ми покращуємо її мовлення.

Вправа «Хвилі»

Пальці зчеплені в «замок», прогинати кисті, пальці вгору-вниз.

Вправа «Потягеньки»

Долоні на столі, піднімати кінчики пальців.

Вправа «Кліщі»

Долоні на столі, почергово стискати і роз­тискати.

Вправа «Пружинка»

Одночасні, пружні натискування кінчиків пальців однієї руки на кінчики пальців другої.

Вправа «Пальчики вітаються»

Усіма пальцями руки по черзі доторкнути­ся до великого пальця.

Вправа «Схованка»

Починаючи із мізинця по черзі всі пальці затиснути в кулачок.

До таких вправа належать і вправи «Гребі­нець», «Сходинки»; «Багатоніжка»; «Чоловічки»; «Зайчик вухатий»; «Будиночок»; «Вікно»; «Стіл»; «Стільчик» та ін.

Ігри з пальчиками із використанням народних потішок, віршів створюють сприятливий емоцій­ний фон, забезпечують гарне тренування пальців, вчать уважно слухати і розуміти зміст потішок, які є чудовим матеріалом для вивчення мови.

Спілкування дітей із однолітками і дорослими займає важливе місце в їхньому житті.

Під час розмови дуже важливо знайомити дітей з елементарними правилами спілкування: говорити спокійним, лагідним голосом, дивитися в очі співрозмовнику, уважно слухати. не перебивати, не розмахувати руками.

Сприятливо впливають на процес спілку­вання ігри з дидактичною Іграшкою.

Дидактична гра «Нова лялька»

У групі з'являється нова лялька. Лялька ві­тається, знайомиться з дітьми. Діти розгляда­ють її.

Пропонується показати ляльці нашу групо­ву кімнату. Діти по черзі називають предмети і пояснюють, для чого вони потрібні.

Таким чином, у дітей формується до­брозичливе ставлення до тих, хто прийшов до групи вперше.

Можна запропонувати малюкам різні ситу­ації з метою формування навичок спілкуван­ня. Наприклад: ви побачили маленьку дівчин­ку, яка стоїть посеред вулиці і плаче.

Що ви зробите? Про що запитаєте її?

Формувати вміння спілкуватися можна за допомогою читання і заучування напам'ять віршів, що містять діалог, а також народних ігор. Такі вірші краще читати за ролями (ди­тина—дорослий або дитина—дитина), інсце­нувати. Це сприяє розвитку діалогічного мов­лення: «Де ти, білочко, живеш?..», «Гуси-гуси, га-га-га...», «Кицю Мура, де ти була?..», «Пташ­ко маленька, де твоя ненька?», «На маківці си­діла, дрібен мачок дзьобала», «Дзьоб, дзьоб, дзьобаночок, ходи, пташко, у таночок!».

Ознайомити дошкільнят із художнім тво­ром можна у різний спосіб: читати його з книжки, напам'ять (вірш), переказувати. Каз­ки зазвичай розповідають, а оповідання — чи­тають. Діти усвідомлюють, що книжка — дже­рело знань, почуттів, привчаються любити її. Книжки для дітей дошкільного віку містять ілюстрації, роздивляючись які малюк прига­дує зміст казки.

Із метою закріплення змісту знайомої каз­ки використовують такі дидактичні ігри:

·      

«Незнайко помилився» — розповідь казки з помилкою, діти виправляють;

·      

«А що було далі?» — продовження казок. («Колобка не з'їли», «Рукавичку не знайшли».)

Перш ніж діти навчаться про щось розпо­відати, слід сформувати в них вміння перека­зувати казки, оповідання. Твори повинні бути доступні для розуміння, прості. У молодшій групі малюків навчаємо передавати зміст до­бре відомих казок, коротких оповідань за ба­жанням дитини, переказ змісту казки спільно з вихователем. При цьому використовуємо ілюстрації, картинки, різні види театру.

 

 

               ТОЧНА НАУКА РОЗВИВАЄ ТВОРЧІ ЗАДАТКИ, або

                            МАТЕМАТИКА ДЛЯ ДОШКІЛЬНИКІВ

Діти в дошкільному віці прагнуть до творчості. Про це свідчить їхнє бажання не за зразком розв’язувати завдання чи придумати власні способи використовувати об’єкти довкілля.

У кожній справі дитина прагне експериментувати, щоб відкрити щось нове. Часто вихователь сприймає таке пізнання об’єктів довкілля як неправильну поведінку, порушення правил дій з предметами.

У грі дитина переставляє колеса з більшого автомобіля на менший та навпаки, випробовує можливості іграшкового транспорту.

Під час малювання дитина досліджує властивості різних матеріалів і прагне залишити сліди від фарби на столі, руці, одязі, з’ясовує, чи схожий слід від фарби на аркуші. Її цікавить також інший край пензля: скільки фарби можна набрати на нього, чи залишить вона сліди та які.

Вихователь не бачить за цим початків вияву творчих якостей — сміливого мислення, ініціативи, фантазії, допитливості тощо. Проте науковці вважають, що саме ці якості стануть джерелом для розвитку творчої особистості.

ЯКІ ТВОРЧІ ЯКОСТІ РОЗВИВАТИ

Вихователі розвивають творчість дітей у процесі художньої діяльності, адже вона має великий потенціал для розвитку. А наукові дослідження останніх років доводять, що точні науки також допомагають формувати та розвивати творчі якості.

Одна з таких наук — математика. Сприятимуть розвитку творчості у дітей дошкільного віку такі математичні завдання, які потребують нестандартних рішень та пошуку декількох способів розв’язання.

      ОСОБИСТА ТВОРЧІСТЬ

Особливість творчості дітей в тому, що вони для себе відкривають давно відомі знання. Це — особиста творчість. Вона відрізняється від суспільної творчості, продукт якої мають визнати інші. Тож вихователь має ознайомити дитину з математичним поняттям так, наче вона сама відкрила його та відчула радість цього відкриття.

Як це зробити? Запропонуйте дітям завдання: поділити навпіл модель головки сиру — предмет, який не можна зігнути. Підкажіть використати мотузок, паперову смужку, круг відповідно до розміру головки сиру. Діти мають відшукати способи розв’язати завдання. Вони розмірковують, виявляють ініціативність, спостерігають. Дайте їм змогу висловити найнеймовірніші пропозиції. Разом з дітьми перевірте їх.

Нехай діти попрацюють із моделлю головки сиру, зробленою з солоного тіста, відтак перевірять результат на вагах.

Казка «Двоє жадібних ведмежат»

Скористайтеся запитаннями, аби допомогти дітям вибрати способи дій:

Ø 

Чому ведмежата не змогли поділити сир навпіл? Як їм допомогти?

Ø 

Як можна поділити на дві однакові за величиною частини предмет, якщо його не можна зігнути?

Ø 

Як використати мотузку? Яку сторону сиру можна виміряти мотузкою? Яку фігуру утворила мотузка на сирі? Як поділити мотузку навпіл? Куди тепер прикласти половину мотузки?

Ø 

Де потрібно розрізати сир?

Ø 

Чи однакові за величиною частини сиру ми отримали? Чому ви вважаєте, що частини однакові за величиною? Як це можна довести? Чи можна назвати їх половинами?

Ø 

Як мотузка допомогла нам поділити сир на дві однакові частини?

Вихователь не дає готову інструкцію, як виконати завдання. Він активізує мислення дітей, спираючись на досвід, за допомогою запитань спрямовує їхню думку та дії до необхідного результату.

         УЯВА

Розвитку уяви сприятимуть завдання типу «Зроби однакові предмети різними». Аби сформувати уявлення про склад числа з одиниць, запропонуйте дітям розфарбувати по три-п’ять предметів із набору — чашки, тарілки тощо. Нехай вони прикрасять предмети по-різному.

Зазвичай діти добирають різнокольорові олівці відповідно до кількості предметів, усіляко комбінують їх. Щоб виявити винахідливість кожної дитини, можна ускладнити завдання.

Запропонуйте їм розфарбувати всі предмети олівцем одного кольору так, щоб вони відрізнялися один від одного.

Якщо діти скажуть, що це неможливо, запитайте їх, що можна різне зобразити на цих предметах. Покажіть дітям вироби посуду, розфарбованого монохромними кольорами — коричне­вим, синім, чорним.

Діти можуть намалювати:

Ø 

геометричні фігури — круг, трикутник, квадрат, овал;

Ø 

точки — у різній кількості;

Ø 

лінії — пряма, хвиляста, ламана, під різними нахилами;

Ø 

портрети — власний та членів родини.

Аби діти по-різному прикрасили набори предметів, зверніть їхню увагу на малюнки тих, хто першими виконали завдання. Спону­кайте проявляти щирість та взаємодопомогу. Відтак, нехай вони презентують свої роботи та розкажуть, хто зображений на портретах, де чия чашка тощо. Це сприятиме розвитку не тільки оригінальності, а й товариськості.

Отже, під час засвоєння математичного поняття «склад чис­ла з одиниць» діти відкривають для себе багато нового та незвичного — багатоманітність в одноманітності, красу в непривабливому, множину в одиничному. Вчаться сприймати об’єкти довкілля, не тільки як ціле й нероздільне, а й помічати деталі та розуміти їхнє призначення.

         КМІТЛИВІСТЬ

Завдання на розвиток кмітливості розвивають уміння аналізу­вати, увагу, самостійність, навчають визначати властивість об’єктів. Вони мають бути цікаві дітям.

Завдання «Знайди спільне»

Під час спостереження у природі діти розглядають зображення комах — комара, муху, бджолу, осу. Знаходять, що в них спільного, а це шість лап. Відтак вихователь показує зображення павука та запитує, скільки в нього лап та чи комаха він. Дітей вражає те, що раніше не викликало сумніву, павук — це не комаха.

Дорослі інколи також дивуються, зокрема такому:

Ø

їжак не їсть яблук;

Ø

у білого ведмедя шерсть не білого кольору;

Ø

квадрат — прямокутник.

         ФАНТАЗІЯ

Ефективні для розвитку фантазії завдання та ігри на кшталт «Перетвори», «У прямокутному королівстві», «З якого королівства предмет», «Визнач, з якої казки звірі», «Розклади речі».

Аби розв’язати завдання, діти складають і малюють різні предмети, в основі яких геометричні фігури. Такі завдання формують у них стійкий інтерес до математичної діяльності, тому що діти мають змогу виявляти ініціативу, самостійність.

Важливо помічати та підтримувати нестандартний підхід до ви­конання завдань.

Зображення більшості предметів у дітей відрізняються фор­мою, кольором, розміром, кількістю фігур, які вони обрали. Однак є незвичайні малюнки, у які діти додають до предметів незвичні деталі, як-от:

Ø

гвинт гелікоптера — до будинку;

Ø

колеса — до каструль.

Пояснювали діти так: «Мій будинок має гвинт, як у гелікоптер Він може літати»; «У моїх каструль є колеса. Вони можуть їздити».

         ДОПИТЛИВІСТЬ

Особливо дітям подобаються ігри в парах, приміром одна дитина задумує предмет, інша за допомогою запитань угадує його. Ці завдання сприяють розвитку допитливості. Діти практикуються формулювати запитання, які допоможуть швидко знайти потрібний предмет серед подібних.

Пара дітей отримує картку із зображенням сукні та ґудзиків до неї. Вихователь пояснює, що у ляльки Наталочки на сукні відірвався ґудзик. Пропонує допомогти їй та дібрати новий.

Одна дитина подумки обирає ґудзик, друга відгадує, який він має вигляд та запитує: «Він квадратний? Має форму квітки? Пелюсток чотири? На ньому два отвори?».

Важливе правило: відповідати тільки «так» або «ні».

Після того як дитина знаходить ґудзик, вона розфарбовує його, аби він пасував до сукні.

Інший варіант — описати предмет. Пара дітей сідають обличчями одне до одного. Перша дитина має скласти розповідь про характерні ознаки одного з предметів, які зображені на картці – посуд, меблі, головні убори, сукні. Друга дитина вгадує його. Наприклад, дитина бере картку, на якій зображені куртки, сукні, шуби. Зображення цього одягу різної довжини та з різною кількістю ґудзиків, різного фасону тощо. Дитина каже: «Її вдягають взимку, вона тепла, має капюшон, має п’ять ґудзиків, вона не дістає до колін. Що це?».

         ВИНАХІДЛИВІСТЬ

Розвитку винахідливості сприяють завдання на кшталт «Розклади речі», під час яких діти працюють із множинами. На перших заняттях слід навчити вихованців утворювати множини за однією ознакою, відтак за двома. Після цього запропонувати самостійно знайти правило поділу множини на підмножини: кольором, формою, розміром. Приміром, вихователь показує дітям багатокутники різної форми та пропонує уявити, що це речі Зайчика.

Допоможіть Зайчику прибрати в будинку. Як можна на­звати ці геометричні фігури одним словом? (Багатокутники). Фігури — це речі. Придумайте правило, як розмістити речі та розкладіть їх на дві полиці. (Фігури можна розподілити за ознакою форми — на п’ятикутники та шестикутники, за ознакою величини — на більші та менші).

Які фігури розташували на верхній полиці, а на нижній? Доведіть свою думку.

Під час виконання завдання діти дивуються, коли на верх­ню полицю поклали усі фігури червоного кольору, а на нижню — трикутники.

Отже вихователь передбачив, що червоні трикутники — пересічні множини, де елемент належить до першої та другої підмножини. Куди класти їх? Проблему розв’язують усі разом. Діти пропонують зробити ще одну полицю для них, змінити принцип сортування, не брати такі речі, якщо їх нікуди класти.

 

                                           ЩО ВИКОРИСТОВУВАТИ

                                  СЮЖЕТНО-РОЛЬОВА,  ДИДАКТИЧНА ГРА

Великий простір для творчості створюють сюжетно-рольові, дидактичні ігри з математичним змістом, як-от «Магазин», «Пошта», «Порт» тощо. Для цього вихователі створюють такі ігрові ситуації та умови, за яких виникає практична необхідність у математичних діях.

Аби організувати гру «Магазин», вихователь разом із дітьми має підготувати ігровий матеріал — виготовити іграшкові цінники, банкноти, вивіски, підготувати товар тощо. Наприклад, на картках діти малюють декілька хлібобулочних виробів. У ході гри:

Ø

продавець — знаходить картку із замовленою кількістю продуктів (хліба, бубликів, пиріжків тощо);

Ø

покупець — перевіряє, чи правильно виконано замов­лення.

У грі «Ательє» діти об’єднуються в команди «модельєрів» та «дизайнерів». «Модельєри» виготовляють одяг із різного матеріалу — одноразового посуду, пластмасових пляшок, поліетиленових пакетів тощо, — добирають та поєднують елементи костюмів за формою, величиною. «Дизайнери» працюють над оздобленням. Вони створюють орнаменти, розглядають доцільність їх розташування на тій чи тій частині одягу. Під час дефіле або демонстрації моделей діти визначають практичність, призначення виготовлених костюмів, як-от фартухів для трудової діяльності, рятувальних жилетів для малечі тощо.

                                                              ПРИСЛІВ’Я ТА ЗАГАДКИ

Аби розвивати оригінальність думки, формувати незалежність суджень, учити сміливо мислити, слід використовувати прислів’я з математичним змістом. Вихователь має пояснити дітям їхнє значення, наприклад:

Ø

Кінь на чотирьох ногах, але й той запинається;

Ø

Горе на двох — півгоря, радість на двох — дві радості;

Ø

Улітку один тиждень рік годує;

Ø

Літній день за зимовий тиждень;

Ø

Не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні.

Формувати потребу в інтелектуальній праці, готовність до ризику дають змогу загадки, як-от:

Ø

Сім родичів віком однакові, а іменами різні (дні тижня);

Ø

Назви три дні тижня, не називаючи їхні імена (вчора, сьо­годні, завтра);

Ø

Що більше з неї береш, то більшою вона стає (яма);

Ø

Собака — три, корова — два, кіт — три, віслюк — два, коза — два. А свиня скільки? (хрю — три звуки).

Важливо при цьому спонукати дітей відповідати на запитання такого типу: «Чому ти думаєш, що це… ?», «Які слова загадки тобі про це підказали?», «Хто або що має схожі властивості?», «Чи підказали тобі числа відповідь? Чому?».

                                                                            ЛАБІРИНТ

Дошкільники залюбки розгадують лабіринти. Такі завдання розвивають увагу, інтуїцію, цілеспрямованість. Ступінь складності просування в них визначають:

Ø

довжина шляху;

Ø

кількість глухих кутів і виходів;

Ø

наявність перешкод тощо.

З допомогою ігор-лабіринтів діти вчаться логічно прокладати ходи, перебирати всі можливі варіанти, аналізувати. Навчати дітей розгадувати лабіринти ліпше поетапно.

На першому етапі використовують прості лабіринти. Діти мають знайти шлях від одного об’єкта до іншого, минаючи перешкоди. Це лабіринти на кшталт «Допоможи Іванові-Царевичу знайти шлях до стріли», «Знайди безпечний шлях Айболитю до Африки» «Допоможи Маркізу-Карабасу знайти шлях до замку».

Шлях діти вказують олівцем. Аби ускладнити завдання, запропонуйте їм знайти на карті інші можливі шляхи та відмітити їх олівцями різного кольору.

На другому етапі діти правильний шлях лабіринтом відображають на схемі, яка відтворює ігрове поле схематично. Мапа лабіринту при цьому має бути перед очима дитини.

Після того, як діти засвоять правила проходження лабіринту, слід ускладнити завдання.

У лабіринті «Коза і капуста», потрібно:

Ø

пройти кожною стежиною;

Ø

полічити кількість капусти, яка росте поряд з нею;

Ø

обрати стежину, вздовж якої росте найбільше капусти;

Ø

розфарбувати цю стежину.

Кількість капусти діти мають позначити відвідною цифрою.

У грі-лабіринті «Знайди схему» діти визначають схему. Послідовність фігур на схемі вказує шлях до будинку Баби-Яги. Вихователь пропонує декілька таких схем із фігурами:

Ø

квадрат, ромб, трикутник, прямокутник, круг;

Ø

квадрат, круг, ромб, прямокутник;

Ø

квадрат, ромб, п’ятикутник, круг;

Ø

квадрат, ромб, прямокутник, круг.

На мапі лабіринту зображені будинки та доріжки до них. До будинку Баби-Яги веде стежка з фігурами вздовж неї. Дитина визначає послідовність фігур та обводить потрібну схему.

У лабіринті «Знайди дорогу до театру» можна рухатися тільки по квадратах. Ігрове поле складається з різних геометричних фігур або тільки з квадратів та прямокутників.

На третьому етапі дітям пропонують складні лабіринти. Пересуватися в них дають змогу коди — стрілки за напрямом руху та цифра, яка позначає відстань руху у кількості клітинок. Після того, як діти виконали завдання, вони самі складають схеми проходу лабіринтом.

Важливо навчити дітей дотримуватися правил: спинятися на поворотах, обстежити усі проходи, подумки шукати вільний коридор.

                                                             КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

Аби ефективно розвивати творчість дітей, після розв’язання будь-якого математичного завдання слід оцінювати критерій «оригінально» (за Оленою Кононко). Важливо одразу навчити дитину його розуміти та застосовувати. Для цього вихователь має детально аналізувати діяльність дитини, помічати та заохочувати випадкові та усвідомлені дії не за шаблоном або зразком.

Діти розв’язують завдання на орієнтування в просторі. Вони розфарбовують предмети, що знаходяться справа від ведме­дя. Майже всі діти взяли олівець зеленого кольору, хоча на за­няття давали олівці дванадцяти кольорів. Деякі розфарбували пейзаж в осінніх тонах — жовтогарячий, червоний, жовтий кольори.

Вихователь запропонувала розглянути пейзажі, назвати вико­ристані кольори, помилуватися зображенням та після заняття дорозфарбовувати його.

Відтак привернула увагу дітей до малюнка Катрусі. Дівчинка розфарбувала пеньок у синій колір. Вихователь запитала: «Чому пеньок синій?». Відповідь дівчинки була оригінальною: «Він змерз».

Вихователь попросила дітей придумати, як можна зігріти пень. Вони активно пропонували різні варіанти, зокрема: вкрити листям, побудувати будинок, одягти на нього шубу, по­дарувати ковдру, намалювати сонце, попросити хутряних зві­рів обійняти пеньок.

                                                                        ОЛІВЦІ ТА ФАРБИ

Розвивати уяву дають змогу завдання на кшталт домалюй, розфарбуй. Якщо дитина швидко розв’яже завдання, вихователь може запропонувати розфарбовувати на картці те, що їй подобається. Це дає змогу іншим працювати зосереджено та запобігає інтелектуальній пасивності цієї дитини. Діти охоче зафарбовують предмети, добирають кольори, домальовують зображення.

У завданні «Полічи кількість яблук» ті діти, які полічили яблука та позначили їх кількість відповідною цифрою, розмальовують яблука. Миколка розфарбував їх синім кольором — це чарівні яблука. Олена використала п’ять різних кольорів — від жовтого до яскраво червоного — та назвала «наливне яблучко». А Тарас розфарбував яблука білим кольором. Хоча на білому аркуші цього кольору не видно, хлопчик впевнено відповів, що це — білий налив.

Отже, в будь-якій діяльності можна розвивати творчість дитини. Для цього дайте змогу дитині шукати варіанти розв’язання завдань та підтримуйте її творчі пошуки, заохочуйте запитання та відповідайте на них, дивуйтеся разом з дитиною її знахідкам. Радійте самі та вчіть дитину радіти її досягнення

ЦЕ ЦІКАВО ЗНАТИ:

Проблему творчості досліджували Віталій Андрєєв, Надія Кічук, Яків Пономарьов, Світлана Сисоєва тощо. Науковці створили декілька класифікацій. Найбільша класифікація визначає 60 якостей, які притаманні творчій особистості.

Серед них науковці називають, зокрема такі: знання, пам’ять, допитливість, спостережливість, уява, наполегливість, вразливість, інтуїція, фантазія, вигадка, ініціативність, сміливість мислення.

 

 

 

Лариса Зайцева, професор кафедри дошкільної освіти Бердянського державного педагогічного університету, д-р пед. наук, професор

 

                           Рекомендований розподіл календарного планування

освітньої роботи з дітьми протягом дня

 

 

 

Форми роботи	Рекомендації
РАНОК
Бесіди, спостереження (розгляди, обговорення ситуацій, художніх творів)	Назва об’єкту (картини, бесіди, твору), мета, запитання
Індивідуальна робота з дітьми, попередня до занять робота	Індивідуальна робота з дітьми проводиться за різними розділами програми, з використанням певних дидактичних ігор. Мета, з ким проводиться
Самостійна ігрова діяльність	Мета (вид)
Рухливі ігри	Рухливі ігри (народні, хороводні, малої та середньої рухливості) – 1-2 (з різними видами рухів): назва гри, основний рух, матеріал
Дидактичні ігри(розвиваючі, сенсорні, будівельно-конструктивні)	1-2 гри. Назва, мета, матеріал
Трудова діяльність: доручення, чергування	Вид роботи, мета, матеріал, з ким проводиться
Заняття	Вид, з якого розділу, тема, програмовий зміст, матеріал, методи та прийоми керівництва (запитання, показ, пояснення, художнє слово...).
ПРОГУЛЯНКА
Бесіди, спостереження (розгляди, обговорення ситуацій, дослідницька діяльність)	Назва об’єкту (бесіди, досліду), мета, матеріал, прийоми керівництва (запитання, показ, пояснення, художнє слово)
Художня література, фольклор	Назва твору, автор, вид роботи з твором, мета
Трудова діяльність: трудові доручення	Вид, мета, матеріал, інвентар, з ким проводиться. Колективна праця – 1/т (мета, матеріал, прийоми керівництва)
Дитячий туризм (екскурсії, цільові прогулянки, походи)	Екскурсії у природу плануються 1р/квартал з метою спостереження за змінами у природі у зв’язку із змінами пір року. Вказується місце призначення, мета: оздоровлення дітей, вдосконалення рухових навичок (вказати яких саме) у природних умовах та розвиток фізичної витривалості
Фізкультурні заняття з фізичними вправами на прогулянці, рухливі ігри   День здоров’я	Фізкультурний комплекс проводиться у ті дні, коли за розкладом немає заняття з фізкультури, 4 к/м (вказати номер комплексу). Рухливі ігри (народні, хороводні, ігри спортивного характеру) – 2-3 (з різними видами рухів): назва гри, основні рухи, матеріал. День здоров’я організовується 1 р/м Піший перехід 1 р/т
Індивідуальна робота (з різних розділів програми)	Мета, з ким проводиться. Не менше 3-х разів на тиждень слід планувати індивідуально-диференційовану роботу з фізичного розвитку дітей. Індивідуальна роботи може відбуватися з використанням дидактичних ігор, дібраних відповідно до певного розділу програми
Дидактичні ігри (розвиваючі)	1-2 гри. Назва, мета, матеріал
Творча гра (сюжетно-рольова, драматизація, будівельна)	Назва гри, мета, матеріал, прийоми керівництва
Ігри з водою, піском (вітром, природнім матеріалом)	Назва, мета, матеріал
Самостійна ігрова та рухова діяльність	Атрибутика, іграшки
ДРУГА ПОЛОВИНА ДНЯ
Спостереження(бесіди, розглядання сюжетних картинок, ілюстрацій,дослідницька діяльність)	Назва об’єкту (бесіди, досліду...), мета, матеріал, прийоми керівництва (запитання, показ, пояснення, художнє слово...)
Художня література, робота з книжкою	Назва твору, автор, мета, вид роботи з твором (бесіда за твором, вивчити, ін.)
Трудова діяльність: трудові доручення	Вид, мета, матеріал, з ким проводиться.
Ручна праця	Один – два рази на тиждень для дітей молодшого та старшого дошкільного віку. Вид, мета, матеріал, план проведення
Самостійна художня діяльність	Вид, матеріал
Розваги, театралізовані ігри (ігри-драматизації, інсценування)	4 рази на місяць: 1 – муз керівник; 1 – інструктор з фізкультури (15-20 хв, 35-40 хв);2 – вихователі. Театр – 1 р/т, фізкультурне, музичне свято – 1р/квартал. Тема, вид, матеріал, прийоми керівництва
Ігрова  діяльність	Вид гри (дидактична, розвиваюча (1-2), настільно-друкована, будівельно-конструктивна, гра з піском і водою), мета. Рухлива гра: назва, вид рухів (1-2 гри). Сюжетно-рольова гра – 1 гра цілий тиждень, прописується у календарному плані тема, етап гри
Гурткова робота	Один раз в тиждень для дітей молодшого та старшого дошкільного віку. Тема, мета, матеріал, план проведення
Самостійна рухова, ігрова діяльність	Які умови створені, атрибутика, іграшки
Індивідуальна, попередня робота	З різних розділів програми. Мета, з ким проводиться
Щоденник спостережень	Конкретні зміни у знаннях, уміннях, навичках дітей з різних видів діяльності, незвичайні події тощо

 

 

                 ЩОМІСЯЧНА СТРУКТУРА ОРІЄНТОВНОГО

                        КАЛЕНДАРНОГО ПЛАНУВАННЯ

Розділ І. Розклад занять (або мережа).

Розділ ІІ.  Ранкова гімнастика. Прописуються по два комплекси на місяць із зазначенням назви комплексу, рухів, кількості повторів виконання вправ.

Розділ ІІІ. Гімнастика пробудження після денного сну (гігієнічна гімнастика, повітряні ванни в русі, коригуюча гімнастика).Один комплекс на місяць. Прописується назва комплексу, рухи та їхня кількість.

Розділ ІV. Фізкультура на свіжому повітрі. Чотири комплекси на місяць. Фізкультурний комплекс на свіжому повітрі проводиться у ті дні, коли за розкладом немає заняття з фізкультури. Вказується номер комплексу.

Розділ V. Загартовуючі процедури.

Розділ VІ. Культурно-гігієнічні навички.

Розділ VІІ. Робота з родиною. Визначаються: форма роботи (вид), тема, термін проведення, ім’я, прізвище дитини.

Розділ VІІІ. Пішохідний перехід. Вказується день тижня в який буде проводитися пішохідний перехід. У календарному плані прописується місце прямування дітей. Прогулянки за межі дитячого садка на природу (пішохідні переходи) здійснюють у першу половину дня. Під час проведення пішохідних переходів необхідно вчити дітей дотриму­ватися дисципліни та ознайомлювати їх з правилами дій пішоходів на вулиці. В усіх вікових групах під час пішохідних переходів доцільно проводити рухливі ігри та ігрові вправи.

Розділ ІХ. Свята, розваги, самостійна художня діяльність.

ПРИМІТКА

Спостереження у природному, предметному та соціальному оточенні. Спостереження здійснюються як за натуральними об’єктами, так і за об’єктами на картинах, картинках, в альбомах тощо. Слід пам’ятати:

1.  

Першого дня кожного місяця треба пояснювати дітям назву місяця.

2.  

Першого дня кожної пори року слід ознайомлювати дітей з календарем природи та правилами його ведення.

3.  

Наприкінці кожного місяця або кварталу проводити бесіди за малюнками у календарі природи.

4.  

Раз на тиждень планувати розглядання альбомів за пізнавальною темою тижня/дня (як природознавчою, так і соціальною).

 

5.  

Раз на тиждень у визначений за розкладом день планувати бесіди та спостереження з питань безпеки життєдіяльності та валеологічної освіти.

 

 

  

 

                                  ТРАДИЦІЙНІ БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ –

                                    ЦЕ НЕМОДНО

 

Біля дошки стоїть педагог, за столами – батьки. Протягом години педагог розповідає про негарну поведінку деяких вихованців. Не оминає і побутових проблем: треба поміняти вікна, і ще потрібні мийні засоби…Знайома багатьом картина.

Батьківські збори в садках та школах останнім часом усе більше викликають роздратування та невдоволення. Ось ми й вирішили, що настав час змінити цей застарілий формат так званого спілкування. Спочатку хотіли піти найпростішим шляхом – дати “директиву“, та фахівці пояснили, що спершу варто розібратись у ситуації і розробити пропозиції, які насамперед сприйматимуть батьки та освітяни.

Три моделі проведення батьківських зборів

Ми розуміємо, що не можемо зламати все, що працювало роками. Та й чи треба?! Тому вирішили, що зміни мають бути поетапними, відкритими та зрозумілими для всіх.

Умовно поділили формат проведення батьківських зборів на три етапи: настановча батьківська конференція (проводимо на початку навчального року – вересень); індивідуальні зустрічі “віч-на-віч з родиною” (листопад-грудень, квітень-травень); довільні сучасні форми спілкування з батьками (батьківські уроки, тренінги, родинні гостини та інше).

Настановча батьківська конференція. До участі в ній запрошують весь навчальний заклад. Залежно від можливостей закладу освіти, конференцію можна організовувати для всіх батьків, окремо для батьків старших та середніх (молодших) груп. Усе залежить від кількості дітей та розміру закладу.

Головне – під час настановчої конференції батьки не розходяться по групам на нудне двогодинне сидіння за столами.

Спочатку всі зустрічаються в актовій залі, де адміністрація та працівники закладу вітають їх і презентують освітні послуги та плани на навчальний рік. Потім батьки розходяться за різними локаціями: їдальня (наприклад, яке меню буде в дітей); спортивна зала (фіз. інструктор та керівники гуртків і секцій розповідають про свою роботу); кабінети спеціалістів (вчитель-логопед, психолог, тифлопедагог, асистент вихователя, соціальний педагог розповідають, яку допомогу тут може отримати дитина), медичний кабінет та інші локації, де батьки можуть задовільнити всі свої зацікавленості.

Завдання навчального закладу  – показати, що в ній безпечно, тут навчають та розвивають здібності дитини.

Після цього, отримавши інформацію про плани ЗДО та групи на навчальний рік або хоча б на півріччя, батьки розходяться по домівках без потреби заходити у групи. Таким чином, батьки кожної дитини особисто, а не через обраних представників, отримають інформацію, яка цікавить саме їх.

Виходячи зі звернень та скарг, кількість яких у вересні різко зростає, основне зло – коли батьки, зачинивши двері у групу, вирішують службові питання закладу освіти або ж предметно мотивують усіх збирати кошти на потреби. А ще театральніше це виглядає, коли вихователь виходить, а батьки залишаються “поговорити”.

Це таке лицемірство, коли вихователь каже: “Це не при мені”, а директор –“Я тут ні до чого, ми не дозволяємо збирати гроші. Ми ж про це не чули. Це не за нашої присутності”.

Ми розуміємо, що є випадки, коли спілкування батьків на одинці необхідне. Це, насамперед, групи (учнівські спільноти), які тільки сформовані. Такі зустрічі мають бути чітко побудовані та регламентовані в часі. Головне –не затягувати їх, не перетворювати в уже загадані сценарії, а усвідомлювати, що вони мають слугувати формуванню нового колективу, знайомству з усіма педагогами, які працюватимуть з дітьми.

Другий етап – індивідуальні зустрічі “віч-на-віч з родиною”. Ми запропонували, як їх організовувати, і навіть розписали календар: коли починати підготовку, коли можна проводити самі зустрічі, яким чином реєструватися тощо.

Ця модель вимагає ґрунтовної підготовки. Для таких зустрічей педагог має підготувати результати успішності конкретної дитини, її індивідуальні досягнення. Одна справа, при всіх розказати про поганого Петрика, а інша –кожному написати лист успішності з результатами індивідуального прогресу: у Сергійка було так, а стало ось так. А ще – додати психологічний і комунікативний аспекти, проаналізувати творче зростання дитини.

Ми акцентуємо увагу на інформації для батьків саме в контексті зростання особистості вихованця, адже саме задля цього діти і приходять до закладу освіти.

Ми не оминули увагою правила комунікації. Трапляється, що дорослі заходять у неправильну комунікацію: або педагог заграє з батьками, або батьки ставляться до педагога, як до обслуги. Коли з’являється зневага з будь-якої сторони, то вона, як правило, відображається на дитині.

Сьогодні найбільше нас хвилюють правила комунікації через електронні пристрої, їх досвід користування різними платформами, на яких можна створити електронну комунікацію, залучивши всіх учасників освітнього процесу.

Відкритість спільноти, можливість спілкуватися в одному полі за визначеними правилами адміністрації, педагогів та всіх батьків унеможливлює сварки та плітки. Отже, можна створити систему, в якій не тільки вихователь, як у Вайбері, спілкується з батьками, а де є всі спеціалісти, заступники, які відповідають за певні напрями роботи, де директор бачить усю переписку, де є відкрита платформа для критики (на платформу не можна зайти анонімно –ред.).

Якщо групи у Вайбері зациклені на одному вихователеві – це шкодить. Тоді все залежить від сили та об’єктивності цього педагога. Крім того, з груп викидають одне одного, якщо хтось щось “не так” говорить. Про яку об’єктивність тут можна говорити?!

Такі платформи – один із варіантів.

Ми дали приклади, як постійно можна комунікувати з батьками (адже є такі, які весь час хочуть щось чути про свою дитину). Приватні заклади поділилися прикладами, коли педагоги раз на тиждень відправляють за їхньою системою повідомлення батькам: “Шановні батьки! Цей тиждень був дуже вдалий. Ваші діти зробили чудові роботи з осінніх матеріалів. Наступного тижня ми йдемо до басейну. Будь ласка, потурбуйтесь про…”.

Така форма спілкування необтяжлива та позитивна. Ти не боїшся його відкривати. І це достовірна інформація.

У рекомендаціях ми виділили слово “претензії” великими буквами, щоб батьки могли їх висловити, а потім вихователь чи педагог-спеціаліст могли спокійно їх розглянути та надати відповідь.

Також ми заохочуємо ініціативи педагогічного партнерства з батьками – “інші форми спілкування”.

Третій етап– довільні сучасні форми спілкування з батьками (батьківські зустрічі, тренінги, родинні гостини та інше).

Не рекомендуємо зачиняти двері перед батьками. Досвід інших країн показав, що там громади залучають вихованців у другій половині дня в закладах освіти більше, ніж у нас. Але вони використовують навчальні заклади не для того, щоб зібрати гроші, а для розвитку і різноманітних позитивних зрушень. Тому ми не заперечуємо, що можна збирати батьків у закладі освіти й групі заради такої мети. Це можуть бути зустрічі за кавою (можливо, серед них є люди цікавих професій, волонтери, психологи тощо), тренінги, майстер-класи та інше.

Так народився освітній хакатон у школі. Дуже цікава та багатогранна директорська ініціатива.

Активні директори на День самоврядування (7 грудня) вже не перший рік практикують проведення уроків батьками у школі. Є батьки, які після одного такого уроку сказали: “Як же ви витримуєте?”. Після такої практики вони переосмислюють роботу педагога, припиняють ходити за ним і давати вказівки.

З батьками потрібно говорити на різні теми. Актуальна тема  – “Вікові кризи дитини”. Не всі батьки розуміють, як впоратись з психологічними викликами дітей різного віку. Наступна тема  – “На порозі дорослості” – є надзвичайно актуальною для батьків. Це теми для прикладу, ми не нав’язуємо.

Також ми пропонували періодично проводити з батьками анкетування, щоб вимірювати температуру настроїв, вподобань та розчарувань учасників освітнього процесу.

РЕЗУЛЬТАТИ

Коли ми вирішили проводити дослідження, мені здавалося, що це забрало багато часу. Але навіть через рік не так вже все й змінилося. І ми відчуваємо, що треба далі працювати, щоб батьківські збори не відлякували батьків, а мотивували на партнерських засадах з освітянами виховувати дітей, щоб ці пропозиції запрацювали, щоб з’явилися нові ініціативи.

Ми очікували, що 1 вересня нас почують і не посадять дорослих людей у класи (групи) на нудні батьківські збори. Посадили… Хоча не всі, звичайно. Та,  аналізуючи всі скарги, можна стверджувати, що ми знову посадили батьків на збори у класи (групи) і вони сумлінно почали збирати гроші, вирішувати долі не своїх дітей тощо.

Ми надали пропозиції, рекомендації та методики. Далі – працюй, удосконалюй. Але все одно це йде нелегко.

У освітніх закладах кажуть, що витрачають багато сил на зміни. Деякі казали: “Воно мені треба?”.

Але потім люди почали між собою спілкуватись, у них з’явилася цікавість, почали запитувати, коли наступного разу зберуться:“У нас сьогодні були батьківські індивідуальні зустрічі. Я так хвилювалася, думала, що нічого не вийде, по 15 хвилин кожному з батьків на одного педагога не вистачить… А виявилось, що деякі вкладалися за 5! Це так класно вийшло”. І батьки, і педагоги відчули результативність такого спілкування.

Усі хочуть бути у тренді. Наша ідея – зробити так, щоб новий формат спілкування з батьками став модним. І ми дуже хочемо, щоб у всіх з’явився драйв від того, що вони роблять. Тоді батьківські збори зміняться.

 

Олена Фіданян, директор Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Робота з батьками вихованців закладу дошкільної освіти

Вікова група	Форма взаємодії		Завдання
	Активні батьки	Пасивні батьки
II молодша	•  Батьківські збори •  Папка-пересувка •  Інформація в осередку для батьків •  Консультація •  Папка-портфоліо •  Анкетування •  Виставка творчих робіт із природних матеріалів •  Спільні розваги •  Виставка дидактичних ігор •  Конкурс творчих робіт •  Буклет, пам'ятка •  Спілкування в соціальних мережах •  Ведення інтернет-сторінки групи на сайті ЗДО •  Батьківська конференція •  Практикуми •  Батьківський клуб	•  Батьківські збори •  Папка-пересувка •  Інформація в куточку для батьків •  Консультація •  Папка-портфоліо •  Анкетування •  Виставка творчих робіт із природних матеріалів •  Спільні розваги •  Виставка дидактичних ігор •  Конкурс творчих робіт •  Буклет, пам'ятка •  Спілкування    в соціальних мережах •  Веденняінтернет-сторінки групи на сайті ЗДО	Ознайомити з особливостями адаптації дітей до умов ЗДО, спільно визначити способи полегшення адаптаційного періоду. Ознайомити з ознаками кризи трьох років і методами її подолання. Ознайомити з особливостями ігрової діяльності дітей, її значенням для дитячого розвитку. Сформувати навички мовленнєвої, рухової, пізнавальної, образотворчої діяльності. Організували обговорення досвіду сімейного виховання на тему «Розвиваємо в дитини самостійність»
Середня	•  Батьківські збори •  Папка-пересувка •  Інформація в осередку для батьків •  Консультація •  Папка-портфоліо •  Анкетування •  Виставка творчих робіт із природних матеріалів •  Спільні розваги •  Спільні екскурсії •  Виставка дидактичних ігор •  Конкурс творчих робіт •  Буклет, пам'ятка •  Спільна робота за проєктами •  Літературно-музичні,   спортивні конкурси •  Спілкування в соціальних мережах •  Ведення інтернет-сторінки групи на сайті ЗДО •  Батьківська конференція •  Спільні практикуми для батьків і дітей •  Батьківський клуб	•  Батьківські збори •  Папка-пересувка •  Інформація в осередку для батьків •  Консультація •  Папка-портфоліо •  Анкетування •  Виставка творчих робіт із природних матеріалів •  Спільні розваги •  Спільні екскурсії •  Виставка дидактичних ігор •  Конкурс творчих робіт •  Буклет, пам'ятка •  Спільна робота за проєктами •  Літературно-музичні, спортивні конкурси •  Спілкуванняв соціальних мережах •  Веденняінтернет-сторінки групи на сайті ЗДО	Консультувати щодо особливостей розвитку дітей, аби спільно вибудувати індивідуальну траєкторію розвитку дитини. Вивчити особливості розвитку різних видів діяльності дітей. Консультувати щодо створення предметно-розвивального середовища у умовах сім’ї, розвитку ігрової діяльності дітей. Організувати спільну діяльність батьків і дітей. Спонукати адекватно сприймати «сильні» та «слабкі» сторони дитини, сформувати позицію підтримки. Організувати обмін досвідом сімейного виховання

 

 

Вікова група	Форма взаємодії		Завдання
	Активні батьки	Пасивні батьки
Старша	• Батьківські збори • Консультація • Папка-пересувка • Буклет, пам'ятка • Фотовиставка • Поштова скринька • Газета для батьків • Консультація • Бесіда • Конкурс творчих робіт • Спільні свята, розваги • Спільні екскурсії • Спортивні змагання • Літературно-музичні, спортивні конкурси • Спільна робота за проєктами • Домашні завдання • Спілкування в соціальних мережах • Ведення інтернет-сторінки групи на сайті ЗДО • Спільні практикуми для батьків і дітей •Тематичні квести •Батьківський клуб •Клуб знавців батьківських секретів •Ток-шоу для батьків «Пізнайки» •Батьківські конференції	• Батьківські збори • Консультація • Папка-пересувка • Буклет, пам'ятка • Фотовиставка • Поштова скринька • Газета для батьків • Консультація • Бесіда • Конкурс творчих робіт • Спільні свята, розваги • Спільні екскурсії • Спортивні змагання • Спільна робота за проєктами • Літературно-музичні, спортивні конкурси • Домашні завдання • Спілкування в соціальних мережах • Ведення інтернет-сторінки групи на сайті ЗДО • Робота «Служби довіри»	Надати інформацію про способи та форми підготовки дітей до школи в умовах сімейного виховання. Навчити способам розвитку в дітей пізнавальної активності та формування мотивації йти до школи. Консультувати про особливості розвитку дітей, аби спільно вибудувати індивідуальну траєкторію розвитку дитини. Ознайомити з особливостями пізнавального розвитку дітей, специфікою дитячих запитань і відповідей на них. Інформувати, які комп'ютерні ігри можна використовувати в сімейному вихованні, як оцінювати їх педагогічне значення. Організувати спільну діяльність батьків і дітей. Допомогти обрати напрям індивідуального розвитку дітей у системі варіативної складової дошкільної освіти. Розширювати педагогічну обізнаність батьків. Сприяти поліпшенню спілкування дітей і батьків, попереджувати «віддалення» дітей і батьків. Консультувати за запитами батьків. Організувати обмін досвідом сімейного виховання

Журнал «Вихователь-методист дошкільного закладу» № 10/2019

 

ПІЗНАВАЛЬНІ ПРОГУЛЯНКИ ВИХІДНОГО ДНЯ 

СПІЛЬНІ ПРОГУЛЯНКИ:КОРИСНО І ЦІКАВО

 

 

Напружений життєвий ритм сьогодення, а та­кож те, що більшість часу сучасні дошкільнята проводять у дитячому садочку, призводять до того, що малятам бракує батьківської уваги та піклу­вання.

У чому ж вбачаємо значення цих сімейних за­ходів? По-перше, в можливості щоразу спосте­рігати, як крок за кроком з вашою допомогою малюк пізнає навколишній світ. По-друге, з та­ких прогулянок проростає багатий духовний світ сина чи доньки.

Організовуючи спостереження за цікавими об’єктами, залучаючи малюка до спільної корис­ної праці, проводячи цікаві досліди й експери­менти, ви задовольняєте його потреби в русі, грі та пізнанні навколишнього світу, сприяєте гар­монійному розвитку особистості, формуванню екологічного світогляду й створенню цілісної ре­алістичної картини світу.

За будь-якої нагоди, в будь-яку пору року, аби тільки дозволяла погода, вирушайте до лісу, пар­ку, лугу, водойми, щоб помилуватися неосяжни­ми просторами та красою рідної землі. Захопіть із собою гостинці для лісових мешканців і разом облаштуйте для них їдальню. У найзатишнішому куточку зупиніться на відпочинок. Можливо, вам пощастить побачити білочку, поспостерігати за роботою дятла, рухом хмарин по небу, знайти су­хий корч дивної форми і разом виготовити якусь цікаву поробку.

Перев’яжіть із сином чи донькою зламану гіл­ку, приберіть галявину від сміття, і малюк почне дивитися на світ очима зацікавленої людини, захисника рідної природи.

Разом поспостерігайте, як перед дощем стуляють свої пелюстки квіти, як літають над квітучим деревом бджоли, — і ви переконаєтеся, скільки нескінченних “чому?”, “як?”, “навіщо?” виникає у маляти.

                        ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ІГРИ ПІД ЧАС ПРОГУЛЯНКИ

Розпочнемо з ігор, які впливають на сенсорний розвиток (формування навичок розрізнення ознак предметів: форми, розміру, кольору, смаку
тощо).

Упізнай предмет на дотик

Під час прогулянки знаходьте і розглядайте різні дрібні предмети: камінчики, гілочки, плоди, шматочки кори тощо. Збирайте їх у непрозорий мішечок, коробочку, пакет. Запропонуйте дитині тільки на дотик, не підглядаючи, впізнати предмет і розповісти про нього.

Класифікація

Той самий “скарб" з маленьких предметів упорядковуємо від найбільшого до найменшого чи навпаки. Можна запропонувати дитині назвати, описати та розсортувати їх за природними якостями (дерев’яні, паперові, кам’яні тощо), згрупувати за кольором, формою або за будь-якою іншою ознакою.

Продовжуємо іграми на розвиток мислення (вміння розмірковувати,
відповідати на запитання, визначати головне, встановлювати спільні та
відмінні властивості об’єктів, виявляти причинно-наслідкові зв’язки, порівнювати, узагальнювати, диференціювати їх).

Буває — не буває

Спостерігаючи під час прогулянки за різними явищами, об'єктами природи, дитина або дорослий пропонують реальну чи нереальну життєву ситуацію, запитуючи “Буває чи не буває?".

Відгадай за описом

Дорослий або дитина пригадують традиційні загад­ки чи придумують їх самі, наприклад, описують при­родний предмет, об'єкт чи явище, не називаючи його. Усі інші мають відгадати, що це.

Відшукай дерево

Зберіть листочки або плоди різних дерев, розглянь­те їх з дитиною. Запропонуйте знайти відповідні дере­ва. Спонукайте пригадати їхні назви.

Хто швидше полічить?

Перелічуйте все, що ви бачите навкруги, закріплю­ючи навички кількісної та порядкової лічби. А спостері­гаючи, як прилітають і відлітають птахи, комахи тощо, можна здійснювати найпростіші усні обчислення на до­давання та віднімання.

Стануть у пригоді й ігри, які розвивають сприймання, пам’ять та увагу. Наприклад, такі.

Назви по порядку

Викладаємо камінчики, гілочки, плоди, шматоч­ки ланцюжком у певному порядку. Просимо малюка запам'ятати їх розташування. Закриваємо ланцюжоксерветкою І просимо назвати, в якому порядку розта­шовані предмети. (Викладати предмети може й дити­на, тоді дорослий запам’ятовує і називає їх).

Фотограф

Просимо дитину уважно роззирнутися навкруги. Запам’ятати, “сфотографувати" все, що вона бачить. Потім повертаємо її обличчям до себе і просимо роз­повісти, що зображено на “фотографії” позаду неї.

Корисними будуть й ігри, спрямовані на роз­виток уяви.

На що схоже?

Дорослий з дитиною розглядають цікавий предмет, об’єкт, явище, намагаючись визначити, на що це схоже (наприклад, дерево, кущ — на їжачка, корабель тощо).

Зверніть увагу на хмаринки, пофантазуйте, на що вони схожі, складіть про них оповідання-казку. Нехай дитина вдома пригадає складену казку й перекаже її бабусі, вам або друзям.

Веселі сліди

Дорослий з дитиною залишають на мокрому піску сліди від рук та ніг. Потім прикрашають їх мушлями, камінчиками, домальовують так, щоб це було на щось схоже.

Варіантів ігор та розваг для пізнавального роз­витку дітей під час спільного дозвілля безліч, але найважливіше — можливість емоційно розслаби­тися й отримати насолоду від спільної діяльності, нові яскраві та незабутні враження. У пригоді стануть фотоапарат, кольорові олівці, альбом. Запропонуйте малюкові сфотографувати або на­малювати квіти, якими ви милувалися разом, чи пейзаж, що вам запам’ятався. Це допоможе збе­регти в пам’яті найцікавіші моменти сімейного відпочинку.

                                          МАЛЕНЬКІ ДОСЛІДИ В ПРИРОДІ

Що плаває?

Літньої пори на березі водойми можна вирити ямку і проводити дослід у ній або безпосередньо в річці. Вам знадобляться різні допоміжні предмети — дерев’яні (гі­лочки, брусочки), пластмасові (кришечки, пляшки з-під води), металеві (великий і маленький цвяхи), паперо­вий кораблик. По черзі опускайте у воду предмети, спостерігайте, що відбувається.

Діти мають дійти висновку, що плавучість об’єкта за­лежить від його ваги, форми та матеріалу, з якого він зроблений.

Не забудьте забрати з водойми предмети, з якими проводили дослід, акцентуйте на цьому увагу дитини. Поясніть, що не можна забруднювати природу.

Який птах співає?

Запитайте, чи можуть діти впізнати за голосом, який птах співає. Найчастіше у нашому довкіллі можна по­чути горобців, синиць, шпаків, соловейка, зозулю. По змозі запишіть голоси птахів, сфотографуйте пташок, а вдома прослухайте запис, роздивіться фото, при­гадайте, якій пташці який голос належить. Знайдіть інформацію про цих птахів в енциклопедії або в Інтернеті. Нехай дитина поділиться новими знаннями та враженнями з друзями.

Отже, важливо, щоб прогулянки в природу справді стали доброю сімейною традицією, яка передаватиметься з покоління в покоління. Це зробить ваші стосунки з дитиною міцними та щи­рими.

 

Алла РЕГЕНТ з колегами Сектору розвитку навичок мислення, відділ дошкільного розвитку, ДНУ “Інститут модернізації змісту освіти” МОН України

 

 

  

 

Технологія «Казкові лабіринти гри»

Автор: В'ячеслав Воскобович, винахідник багатьох ігрових посібників для дошкільнят

«Дайте дитині щось у руки, щоб вона почала думати»

народна мудрість

       Поштовхом для винайдення ігор стали власні діти. Вони народились у інженера-фізика в епоху перебудови, коли відвідування магазинів іграшок призводило молодого батька до суму. Там пропонували ігри, в які грали ще бабусі і дідусі, а вже активно велись розмови про альтернативну педагогіку, тому В'ячеслав Валерійович вирішив внести особистий вклад в передові методи виховання. Перші його ігри з'явилися в 90-х роках минулого століття. З кожним роком їх ставало все більше, потім з'явились методичні казки, його стали запрошувати на семінари для обміну досвідом спочатку в рідному місті, тоді ще Ленінграді, а потім і за його межами.

      Серед безлічі розвиваючих ігор знайомих нам з педагогічної дидактики, з’явилась зовсім нова, особлива, творча група ігор- розвиваючі ігри В'ячеслава Валерійовича Воскобовича.

          На основі розвиваючих ігор В.Воскобовича створена технологія розвитку інтелектуальних здібностей у дітей від 3-х до 7-ми років «Казкові лабіринти гри».

Дана технологія - це використання авторських ігор у системі їх постійного і послідовного ускладнення. Поетапне включення ігор визначається віковими особливостями дитини.

Завдання технології:

·                    

Розвиток у дітей пізнавальних інтересів, бажання і потребу пізнати нове.

·                    

Розвиток спостережливості, дослідницького підходу до об’єктів оточуючої дійсності.

·                    

Розвиток уяви, креативності мислення.

·                    

Збалансований розвиток емоційно-образного і логічних початків.

·                    

Формування базових уявлень, мовних умінь.

 

     Етапи використання ігор

На першому етапі дошкільник завдяки обстежувальним діям знайомиться з кольором, формою.

На другому етапі - за допомогою образа запам’ятовує поняття, символи.

Наступний етап - знайомство з закономірностями, принципами взаємодії (збільшення, трансформація) планування своїх дій.

      Постійне ускладнення ігор дозволяє підтримувати дитячу діяльність в зоні оптимальних труднощів. Таким чином реалізується принцип потенційного розвитку дитини.

     Особливості розвиваючих ігор В. Воскобовича - це широкий віковий діапазон учасників ігор, багатофункціональність розвиваючих ігор, варіативність ігрових завдань, творчий потенціал кожної гри, казкова «огранка».

Розділи технології:

·                    

«Розвиваючі ігри»

·                    

«Ігрові навчальні засоби»

·                    

«Педагогічні рекомендації для вихователів, батьків, дошкільнят».

     В методичних рекомендаціях по використанню кожної гри визначені вікові межі і особливості сприйняття ігор дошкільниками. Зміст ігор розкривається за допомогою системи запитань і завдань, які поступово ускладнюються. Створені умови дозволяють дитині і педагогу виявити свій творчий потенціал. Дорослий може самостійно урізноманітнити і збагатити зміст будь-якої гри. Коли діти легко виконують завдання, їм пропонують складніші вправи.

      Основні принципи технології.

Принципи, покладені в основу цих ігор - інтерес, пізнання, творчість є максимально діючими, так як гра звертається безпосередньо до дитини доброю, веселою, сумною мовою казки, інтриги, цікавого персонажа або запрошенням до пригод.

       Гра плюс казка. Перший принцип - навчання дітей дошкільного віку у грі. Особливості цих ігор в тому, що реально вибудовується весь процес навчання дитини. «Казкові лабіринти гри» - це форма взаємодії дорослого і дітей через реалізацію певного сюжету казки. В сюжет казки органічно включено систему запитань, завдань, вправ.

       Інтерес дітей до казок дуже часто використовують для підвищення ефективності навчання, тому всі розвиваючі ігри В. Воскобовича об'єднані казковим простором під назвою «Фіолетовий Ліс». В Фіолетовому Лісі у кожної гри є свій простір і свій казковий герой. Наприклад, «Геоконт» - це Чудова Галявина Золотих Плодів і Павука Юка, «Прозорий квадрат» - це Чарівне Озеро Айс, Невидимка Всюсь, Малюк Гео, а Ворон Метр допомагає об'єднати і пов'язати в одне ціле всі ігри.

Можливо трохи шокують незвичайні назви героїв. Виникає питання: «Чому не використовувати добре відомих героїв знайомих казок?»

По-перше: і Буратіно, і Незнайка, і Баба-Яга являють собою певний тип характеру. Важко уявити злого Буратіно і Добру Бабу-Ягу.

По-друге: все незвичайне і нестандартне завжди цікавить дітей, краще запам'ятовується.

       Розвиток психічних процесів. Постійне і поступове ускладнення ігор (по спіралі) дозволяє підтримувати дитячу діяльність в зоні оптимальних труднощів. В кожній грі дитина досягає певного предметного результату.

    Ранній творчий розвиток. Ігри створюють умови для прояву творчості, стимулюють розвиток творчих здібностей. Дорослому залишається тільки використати цю природню потребу для поступового залучення дітей до більш складних форм ігрової активності.

Ознайомившись та зацікавившись даною технологією, почали застосовувати в практику роботи з дітьми в дошкільному закладі.

З цією метою створили відповідні умови:

- придбали та використовуємо в роботі «2-колірний квадрат», «4-колірний квадрат», «Змійку», «Прозорий квадрат», «Геоконт», «Счетовозік»;

- познайомили дітей з персонажами казок: малюком Гео , павуком Юком, вороном Метром, невидимкою Всюсь;

- створили в групі інтелектуальний ігровий простір «Фіолетовий ліс» - це сенсомоторна зона, в якій дитина активно працює з героями-персонажами.

Використовуючи технологію «Казкові лабіринти гри» спланували такі форми роботи:

- логіко-математичні ігри;

- інтегровані та ігрові заняття;

- спільну ігрову діяльність дітей і дорослих;

- розробили перспективне планування для дітей 3-4 років.

Починаючи із найпростішого, запропонували дітям «2-колірний квадрат» і почали заняття з дітьми 4-5 років.

«2-колірний квадрат Воскобовича» - гра-головоломка, під час якої діти засвоюють прийоми конструювання геометричних фігур і алгоритми складання предметних форм.

 

    Під час планування ігор-занять з «2-колірним квадратом» ставили мету:

- розвиток дрібної моторики рук;

- розвиток просторового мислення;

- розвиток творчої уяви;

- удосконалення уваги і пам’яті.

       Ознайомлюючись з казковими персонажами (мамою Трапецією, татом Прямокутником, дідусем Чотирикутником), діти мандрували з «Чарівним квадратом» по казці, долали разом з ними зовсім не казкові перешкоди, домагаючись успіху.

Ігри з «Казковим квадратом» включали як частину занять з математики під час ознайомлення з геометричними фігурами, з поняттями «довгий-короткий», орієнтуванням в просторі (верхній, нижній кути, середина), проводили окремі ігрові заняття, використовували в груповій та підгруповій роботі з дітьми.

       В роботі дотримувались принципу, що інтелектуальні здібності дітей інтенсивно розвиваються тільки тоді, коли навчальна діяльність здійснюється в системі постійного і поступового ускладнення ігор.

       Продовжуючи роботу в цьому напрямку, познайомили дітей з новими іграми: «4-кольоровим квадратом» та «Змійкою». Під час виконання завдань діти складають різнокольорові фігури. Клоуни Діон, Дван і Трін пропонують повернути колір геометричним фігурам за схемою. Ігрова діяльність з «4-колірним квадратом» вимагає інтелектуальних і вольових дій. Діти уже самі придумують і складають свої фігури, дають їм назви.

          Під час гри «Прозорий квадрат» діти знайомляться з еталонами форми і величини, співвідношенням цілого і частини. Звичайні прозорі пластинки з геометричними формами стають «Нетанучими льодинками озера Айс». Мандруючи з малюком Гео, діти перетворюють казкові образи в предметні форми.

         Застосовуючи ігри В.Воскобовича вдалось створити умови для інтелектуального, творчого розвитку дітей. За результатами моніторингу на кінець року у дітей добре розвинуті сенсорні, пізнавальні здібності, вміння аналізувати, порівнювати, зосереджуватись на виконанні завдань, діти добре знають геометричні фігури, орієнтуються на площині, засвоїли еталони форми та величини.

       Застосування даної системи ігор в навчально-розвивальній діяльності допомагає не лише сформувати знання, уміння, навички, а перш за все сприяє творчому розвитку особистості дитини - дошкільника.

         В подальшому плануємо розширити застосування технології в роботі, пропагуючи серед батьків, педагогів важливість розвиваючих ігор, прагнемо навчити дітей засвоювати знання з радістю, вміти ставити розумні запитання і самостійно шукати на них відповідь, бути впевненими в собі та своїй талановитості.

 

 

ЯК АНАЛІЗУВАТИ КОЛЕКТИВНІ ПЕРЕГЛЯДИ

 

Після завершення колективного перегляду потрібно проаналізувати за­хід. Спочатку надається слово педагогу, який проводив заняття. Він має зробити короткий самоаналіз, прокоментувати методичний за­дум і мету заняття, охарактеризувати шляхи її досягнення. Відтак належить проаналізувати методичну складову заходу. Доречно уточнити, чи зрозуміли відвідувачі, з якою метою педагог використовував той чи інший метод. За потреби необхідно пояснити окремі складові заняття. Варто відмітити позитивні моменти й доцільно зазначити недоліки та пояснити, чим вони зумовлені.

Наприкінці пропонують відвідувачам обговорити захід. Можна організувати дискусію та провести вправи на рефлексію.

 

                  АНАЛІЗУВАННЯ ЗАНЯТТЯ ПІД ЧАС ВІДКРИТОГО ПЕРЕГЛЯДУ

 

         Ознайомтесь з основними характеристиками заняття: тема, мета, вид.

       Оцініть готовність дітей до заняття. Слід звернути увагу на те, як педагог пояснив дітям присутність сторонніх на занятті, а відтак — на мотивацію подальшої роботи.

         Проаналізуйте відповідність фактичного змісту заняття визначеній меті. Необхідно проаналізувати відповідність фактичного змісту заняття визначеній меті та віковим особливостям дітей:

–  обсяг запропонованого дітям матеріалу, його характер;

–    

використання наочних засобів (дидактичних матеріалів, ігор і вправ тощо), їх доцільність.

      Визначіть ефективність організації дітей на занятті. З огляду на мету заняття слід визначити ефективність організації дітей на ньому, зокрема:

-    

доцільність вибору методів і прийомів навчання з точки зору їх придатності для реалізації мети заняття;

-    

обізнаність дітей, результативність засобів стимулювання пізнавальної активності вихованців;

-    

оптимальність темпу мовлення педагога і темпу роботи дітей;

-    

доцільність засобів привертання і концентрації уваги дітей;

-    

способи мотивації вихованців до різних видів діяльності;

-    

прийоми організації спільної та самостійної діяльності дітей;

-    

якість виконання завдань дітьми, їх активність;

-    

використання прийомів запобігання втомі;

-    

рівень сформованості організаційних умінь і навичок тощо.

    Проаналізуйте доцільність запропонованого ходу роботи на занятті. Дуже важливо проаналізувати запропонований хід (послідовність) роботи на занятті, зокрема доцільність:

-    

розподілу часу на різні види діяльності, способи їх організації;

-    

зміни різних видів діяльності як за змістом, так і за формою сприймання.

    

Оцініть структуру заняття та дайте якісну характеристику його окремих елементів. Необхідно проаналізувати відповідність обраної структури заняття його меті, а також умотивованість, обґрунтованість і послідовність кожного етапу заняття, логічний зв’язок між ними тощо. Слід також оцінити мотивований мікроклімат заняття.

     Визначітьстиль спілкування педагога, що переважає протягом заняття. Одним із визначальних чинників успішності заняття є стиль спілкування педагога з дітьми. Тож дуже важливо визначити:

-    

стиль спілкування педагога з дітьми, що переважав протягом заняття;

-    

загальну емоційну атмосферу спілкування;

-    

правильність і нормативність мовлення педагога;

-    

прийоми стимулювання дітей до взаємодії.

  

Проаналізуйте застосовані прийоми формування в дітей оцінно­-контрольних дій. Систематичне навчання дітей дошкільного віку оцінно-­контрольних дій дає змогу педагогу розвинути в них правильне мовлення, сформувати передумови навчальної діяльності в школі. Тому  важливо проаналізувати:

-    

чи стимулює педагог дітей до контролю і оцінювання мовленнєвої діяльності як своєї, так і ровесників;

-    

чи створює ситуації взаємоконтролю тощо.

 Здійсніть загальне оцінювання заняття. Насамкінець необхідно сформуватипопередні висновки та провести загальне оцінювання заняття:

–    

зазначте позитивні моменти організації заняття;

–    

сформулюйте рекомендації для подальшої роботи.

 

 

                                                     Як утримувати енергетичний баланс

Незважаючи на значні витрати енергії, залишатися бадьорим можна, якщо правильно відновлюватися. Обов'язково виділіть для цього час і дотримуйтеся порад:

 

 

 

•    

займайтесь улюбленою справою хоча б кілька годин на день — це відновлює сили;

•    

дозвольте собі відчувати не лише позитивні, а й негативні емоції;

•    

харчуйтеся збалансовано, адже організм отримує енергію з продуктів, які ви їсте;

•    

пийте достатньо води — слабкість і втома можуть бути на­слідком звичайного зневоднення;

•    

висипайтеся — міцний, здоровий сон протягом 8–9 го­дин — обов'язкова умова для відновлення рівня енергії;

•    

навчіться розслаблятися за будь-яких умов — допоможуть дихальна гімнастика, масаж, музика в навушниках тощо;

•    

ведіть активний спосіб життя — заняття у спортзалі, вечір­ня пробіжка парком або звичайна прогулянка стимулюють швидке відновлення енергії;

•    

робіть перерви під час роботи — після інтенсивних інте­лектуальних чи психологічних навантажень допоможерозслабитися приємне спілкування за чашкою кави чи чаю на відсторонені від роботи теми;

•    

частіше переживайте позитивні емоції — радуйте себе приємними сюрпризами, покупками,  переглядом улюбле­ної телепередачі чи читанням цікавої книжки.

Щоб бути успішним у професійному й особистому житті, перекрийте всі канали, через які «витікає» ваша енергія, і не шкодуйте часу й сил на її відновлення. ПАМ'ЯТАЙТЕ: що більше по­зитивного та менше негативного буде у вашому житті, то швидше й ефективніше ви відновлюватимете свої ресурси.

 

             Почувайтеся бадьоро та насолоджуйтеся життям!